ВІРШ 40
сӯта увча
ева парікшат дгарма
пртга кшена чодіта
наіччгад дганту ґуру-сута
йадйапй тма-хана махн
сӯта — Сута Ґосвамі; увча — сказав; евам — так; парікшат — випробуваний; дгармам — у питанні обов’язку; пртга — Шрі Арджуна; кшена — Господом Крішною; чодіта — заохочуваний; на аіччгат — не захотів; хантум — вбивати; ґуру-сутам — сина свого вчителя; йадйапі — хоча; тма-ханам — вбивцю своїх синів; махн — великого.
Сута Ґосвамі сказав: Крішна, прагнучи випробувати Арджунине розуміння релігії, закликав його вбити сина Дроначар’ї; проте Арджуна, велика душа, не схотів цього робити, дарма що Ашваттгама підло вбив його рідних.
ПОЯСНЕННЯ: Немає сумніву, що Арджуна був велика душа, і даний вірш підтверджує це. Сам Господь закликав Арджуну вбити сина Дрони, однак Арджуна вирішив, що сина його великого вчителя треба пощадити — хоча б тому, що він доводився Дроначар’ї сином, хай навіть і недостойним, дарма що він свавільно зробив безліч мерзенних вчинків, які нікому не дали нічого доброго.
Коли Господь Шрі Крішна спонукував Арджуну вбити Ашваттгаму, Він насправді просто випробовував його почуття обов’язку. Не слід гадати, що Арджуна неправильно розумів свій обов’язок або що Господь Шрі Крішна не знав про його почуття обов’язку. Проте Господь Шрі Крішна часто випробовує Своїх чистих відданих, тільки для того щоб прославити їхнє почуття обов’язку. Так само Він випробовував і ґопі; через таке випробовування пройшов і Прахлада Махараджа — чисті віддані успішно витримують всі іспити, які посилає їм Господь.