ВІРШІ 53-54
рі-бгаґавн увча
брахма-бандгур на хантавйа
татйі вадгрхаа
майаівобгайам мнта
паріпхй анусанам
куру пратірута сатйа
йат тат снтвайат прійм
прійа ча бгімасенасйа
пчлй махйам ева ча
рі-бгаґавн — Бог-Особа; увча— сказав; брахма-бандгу— родича брахмани; на — не; хантавйа — слід вбивати; татйі — напасника; вадга-архаа — слід убити; май—Мною; ева — певно; убгайам — обидва; мнтам — описані згідно з вказівками авторитетів; паріпхі — виконай; анусанам — приписи; куру—дотримай; пратірутам—обіцяного; сатйам — правда; йат тат — котра; снтвайат — втішаючи; прійм — любу дружину; прійам — задоволення; ча — також; бгімасенасйа — Шрі Бгімасени; пчлй — Драупаді; махйам — Мені також; ева — певно; ча — і.
Бог-Особа Шрі Крішна мовив: Друга брахмани вбивати не можна, але як нападника його слід убити. Всі ці приписи дані в писаннях, і ти повинен діяти у згоді з ними. Ти маєш дотримати слова, що дав дружині, а крім того мусиш вчинити так, щоб задовольнити Бгімасену й Мене.
ПОЯСНЕННЯ: Арджуна був геть спантеличений — згідно з різними писаннями, що на них покликались різні люди, Ашваттгаму треба було і вбити, і помилувати водночас. Ашваттгама був брахма-бандгу, тобто недостойний син брахмани, тому вбивати його було не можна; але водночас він був нападником, якого за законами Ману слід було вбити, хай він навіть брахмана (то що казати за негідного сина брахмани!). Дроначар’я був, безсумнівно, брахмана у повному розумінні цього слова, але, бравши участь у воєнних діях, він був вбитий. Ашваттгама, проте, хоча був нападник, стояв беззбройний, а, за правилами, нападника, беззбройного чи який зійшов з колісниці, вбивати не годиться. Звичайно, все це спантеличувало. Крім того Арджуна мусив додержати обіцянки, яку дав був Драупаді, заспокоюючи її. Також йому треба було задовольнити Бгіму й Крішну, що радили вбити Ашваттгаму. Така дилема постала перед Арджуною. Розв’язок їй дав Крішна.