ВІРШ 25
віпадах санту тах шашват
татра татра джаґад-ґуро
бгавато даршанам йат сйад
апунар бгава-даршанам
віпада — лиха; санту — нехай будуть; т — усі; ават — знову й знову; татра — там; татра — і там; джаґат-ґуро — Господи всесвіту ; бгавата — Твоя ; даранам — зустріч ; йат — що; сйт — є; апуна — знову ні; бгава-даранам — бачити повторювані народження й смерть.
Я прагну одного: хай ці лиха обпадають нас знову й знову, аби лише бачити Тебе ще і ще, адже бачити Тебе означає ніколи більше не бачити повторюваних народжень та смертей.
ПОЯСНЕННЯ: Зазвичай поклоняються чи починають поклонятися Господеві ті, хто в горі, хто в скруті, хто розумні і допитливі, за умови, що в минулому вони робили якісь доброчесні вчинки. Всі інші, чиє щастя збудоване на злі, незалежно від їхнього становища, не можуть наблизитися до Всевишнього, бо ілюзорна енерґія застує їм очі. Коли ж доброчесну людину спіткає лихо, вона не знає іншого захисту, як тільки лотосові стопи Господа. Постійно пам’ятати Його лотосові стопи означає наближатись до свободи від народження й смерти. Тому навіть коли приходять так звані нещастя, ми вітаємо їх, бо вони дають нам можливість пам’ятати про Господа — а це є звільнення.
Хто прийняв притулок лотосових стіп Господа — а їх вважають за найбільш підхожий човен, щоб перетнути океан незнання, — тому досягнути звільнення так само легко, як перестрибнути через слідок теляти. На таких людей чекає жити в Господній обителі; їх нічого не зв’язує з місцем, де звідусіль чигає небезпека.
Матеріальний світ Сам Господь визначає в «Бгаґавад-ґіті» як небезпечне, сповнене нещасть місце. Люди, яким бракує розуму, розробляють усілякі плани, щоб уникнути цих нещасть якимось пристосуваннями, не усвідомлюючи, що за самою своєю природою це місце є оселею нещасть. Вони не відають за повну блаженства Господню обитель, що в ній немає й тіні нещасть. Отож, розсудливій людині слід зберігати спокій серед нещасть цього світу, яких ніяк неможливо уникнути. Терплячи страждання від усіляких неуникненних невдач, людина повинна робити поступ у духовному усвідомленні, бо таке призначення людського життя. Духовна душа трансцендентна до всіх матеріальних нещасть, а тому так звані нещастя визначають як оманні. Людині може наснитись, що на неї напав тигр, і вона закричить. Насправді ж не існує ні тигра, ні страждання — все це просто сон. Так само всі нещастя в житті — як це сновидіння. Якщо людині поталанило встановити зв’язок з Господом через віддане служіння, це найвищий здобуток. Пов’язати себе з Господом через будь-який з дев’яти різновидів відданого служіння означає стати на шлях, що веде назад до Бога.