ВІРШ 4

ПОЯСНЕННЯ: Змінити суворі закони природи, що діють за волею Верховного Бога-Особи, не в змозі жодна жива істота. Живі істоти вічно підкорені владі всемогутнього Господа. Господь встановлює всі закони та дає заповіді: ці закони та заповіді звичайно іменують дгармою, або релігією. Ніхто не може створити своєї системи релігії. Істинна релігійність означає покору заповідям Господа. Господня воля чітко з’ясована в «Бгаґавад-ґіті». Кожен повинен коритися Йому та Його наказам, і завдяки цьому ціле людство може стати щасливим і в матеріальному, і в духовному розумінні. Доки ми пробуваємо у матеріальному світі, ми зобов’язані додержувати заповідей Господа, а якщо Його ласкою нам вдасться звільнитися з лабет матеріального світу, то звільнені ми зможемо теж виконувати трансцендентне любовне служіння Йому. Перебуваючи на матеріальному рівні, ми не маємо духовного зору, а тому неспроможні бачити ні себе, ні Господа. Однак звільнені від матеріальної прив’язаности, набувши своєї відначальної духовної форми, ми зможемо навіч бачити і себе, і Господа. Мукті означає повернутися до свого відначального духовного становища, відкинувши матеріальну концепцію життя. Таким чином, людська форма життя призначена насамперед для того, щоб розвинути якості, які допоможуть прийти до духовної свободи. На жаль, ми, перебуваючи в омані, беремо це коротеньке життя, що триває лічені роки, за наше вічне існування і внаслідку хибно вважаємо, ніби так звана батьківщина, дім, земля, діти, дружина, громада, багатство та інші оманні образи, що є породженням майі (ілюзії),    —    то наша власність. Корячись майі, ми воюємо між собою, щоб захистити цю ілюзорну власність. Людина, яка плекає в собі духовне знання, приходить до усвідомлення, що вона не має нічого спільного з усією цією матеріальною власністю, і тоді враз звільнюється від прив’язаности до матеріального. Очищення від усіх сумнівів і страхів матеріального існування приходить через спілкування з чистими відданими Господа, бо вони знають, як влити в збурене серце трансцендентний звук, що цілковито звільняє від скорботи й омани. Саме це, якщо стисло, дає розраду людині, котра страждає, відчуваючи на собі дію суворих матеріальних законів, які виявляються як народження, смерть, старість і хвороби    —    невід’ємні чинники матеріального існування. Для жертв війни, родини Куру, горе принесла смерть, і Господь втішав їх, спираючись на знання.