ВІРШ 44
сӯта увча
птгайеттга кала-падав
парвӯткгілодайа
манда джахса ваікуго
мохайанн іва мйай
сӯта увча — Сута сказав; птгай — Прітгою (Кунті); іттгам — це; кала-падаі — вишуканими словами; паріӯта — вшанований; акгіла — всесвітню; удайа — славу; мандам — м’яко; джахса — усміхнувся; ваікуга — Господь; мохайан — полонячи розум; іва — як; мйай — Своєю містичною силою.
Сута Ґосвамі сказав: Господь, вислухавши молитви Кунтідеві, в яких вишуканими словами вона прославляла Його, м’яко усміхнувся. Цей усміх зачаровував, як Його містична сила.
ПОЯСНЕННЯ: Сказано, що в світі все, що зачаровує, представляє Господа. Зумовлені душі, намагаючись панувати над матеріальним світом, теж перебувають під чаром Його містичних сил, але віддані Його зачаровані інакше — вони зачаровані Господньою славою, і тому Він проливає на них милостиві благословення. Його енерґія проявляється на різні способи, так само як електричний струм діє по-різному, по-різному застосований. Шріматі Кунтідеві в своїх молитвах мала на меті тільки одне — передати хоч частку Його слави. Таким способом, підносячи урочисті молитви, Крішні поклоняються всі Його віддані, і тому Господа називають Уттамашлока. Щоб прославити Його, не вистачить і найвишуканіших слів, однак Він задоволений цими молитвами Своїх відданих, як батько, котрого втішає навіть незграбний лепет його малої дитини, що тільки вчиться говорити. Слово майа має подвійне значення — «омана» і «милість». Тут слово майа означає милість Господа, виявлену до Кунтідеві.