ВІРШ 15
йатра дгарма-суто рдж
ґад-пір вкодара
кшо ’стрі ґіва чпа
сухт кшас тато віпат
йатра — де; дгарма-сута — син Дгармараджі; рдж — цар; ґад-пі — що має в руці могутню булаву; вкодара — Бгіма; кша — Арджуна; астрі — що має зброю; ґівам — Ґандіву; чпам — лук; сухт — доброзичливець; кша — Господь Крішна, Бог-Особа; тата — так; віпат — той, якого можна повернути.
Гідним подиву є вплив невідворотного часу! Його течії не завернути — інакше як можна пояснити ті лихі переміни долі, що сталися попри присутність Юдгіштгіри, сина півбога, який панує над релігією, Бгіми, великого витязя з булавою в руці, великого лучника Арджуни зі своїм могутнім луком Ґандівою, і, насамперед, Господа, прямого доброзичливця Пандав.
ПОЯСНЕННЯ: У Пандав було все потрібне, щоб задовольнити і матеріальні, і духовні потреби. Вони були добре забезпечені матеріально, бо серед них були великі воїни — Бгіма та Арджуна. Що ж стосується духовного, цар був саме уособлення релігії, а понад усе Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, доброзичливець Пандав, особисто переймався їхніми справами. Однак незважаючи на це все Пандавам часто доводилося скрутно. За ними була сила доброчесних вчинків, вони були непересічні особистості, вміло врядували і мали могутню зброю, ними безпосередньо опікувався Господь Шрі Крішна — а проте на долю їм випало багато лиха. Пояснити це можна лише впливом кали, невідворотного часу. Кала невідмінний від Самого Господа, і тому дія кали є виявом незбагненної волі Самого Господа. Якщо вплинути на перебіг подій понад людські сили, тужити немає про що.