ВІРШ 18
еша ваі бгаґавн скшд
дйо нрйаа пумн
мохайан мйай лока
ґӯха чараті вшішу
еша — це; ваі — безсумнівно; бгаґавн — Бог-Особа; скшт — відначальний; дйа — найперший; нрйаа — Верховний Господь (що лежить на воді); пумн — найвищий, що насолоджується; мохайан — що спантеличує; мйай — Своєю самоствореною енерґією; локам — планети; ґӯга — незбагненний; чараті — діє; вшішу — у родині Врішні.
Присутній нині Шрі Крішна — це Сам незбагненний, відначальний Бог-Особа. Він є перший Нараяна, найвищий, хто насолоджується. Проте Він живе і діє між нащадками царя Врішні як один із нас і спантеличує наш розум Своєю самоствореною енерґією.
ПОЯСНЕННЯ: Ведичним способом пізнання є дедуктивний метод. Ведичне знання отримують в належний спосіб — від авторитетів в учнівській послідовності. Це знання не є догматичне, як хибно вважають нерозумні люди. Тільки мати знає певно, хто є батько її дитини — у випадку з такими інтимними відомостями вона єдиний авторитет. Тобто, авторитетність не означає догматизм. Підтвердження цій істині знаходимо в четвертій главі «Бгаґавад-ґіти» (4.2); досконала система пізнання — це сприймати знання від авторитетів. Ця система визнана як правдива скрізь, а отже заперечувати її можуть тільки охочі до безпідставних суперечок. Наприклад, нині запускають літальні апарати у космос, і коли вчені кажуть, що ці апарати були на зворотньому боці Місяця, люди приймають їхні слова на віру, тому що визнали авторитет сучасних учених. Коли кажуть щось авторитети, загал вірить їм. Зовсім інше у випадку з ведичними істинами: людей навчено не вірити в них. І навіть той, хто приймає їх, обов’язково витлумачує їх по-своєму. Кожний прагне безпосередньо пересвідчитись у ведичному знанні, проте через своє безголів’я відкидає його. Це означає, що введені в оману люди одному авторитетові, вченим, вірять, а авторитет Вед — відкидають. Наслідок — загальнолюдська деґрадація.
В даному вірші авторитет каже про Шрі Крішну як про відначального Бога-Особу, відначального Нараяну. Навіть такий впливовий імперсоналіст, як Ачар’я Шанкара, сказав на початку свого коментаря на «Бгаґавад-ґіту», що Нараяна, Бог-Особа, перебуває поза матеріальним творінням.* Всесвіт є одним із матеріальних утворів, але Нараяна трансцендентний щодо всіх матеріальних феноменів.
* нрйаа паро ’вйактд
аам авйакта-самбгавам
аасйнтас тв іме лок
сапта двіп ча медіні
(«Бгаґавад-ґіта-бгаш’я» від Шанкари)
Бгішмадева — один з дванадцяти махаджан, що їм відома суть трансцендентного знання. Його твердження, що Господь Шрі Крішна — це відначальний Бог-Особа, підпирає й імперсоналіст Шанкара. Істинність цього визнають теж усі інші ачар’ї, і тому просто не можна не прийняти Господа Шрі Крішну як відначального Бога-Особу. Бгішмадева каже, що Шрі Крішна є відначальний Нараяна. Це підтверджує і Брахмаджі у «Бгаґаватам» (10.14.14). В духовному світі (Вайкунтзі) існують незліченні Нараяни, і кожен з Них є той самий Бог-Особа. Усіх їх вважають за повні поширення відначального Бога-Особи, Шрі Крішни. Перша форма, Шрі Крішна, поширюється спочатку у форму Баладеви, а Баладева поширюється у численні інші форми — Санкаршану, Прад’юмну, Аніруддгу, Всудеву, Нараяну, Пурушу, Раму, Нрісімху. Всі ці поширення належать до одної й тої самої вішну-таттви, а Шрі Крішна — відначальне джерело всіх повних поширень. Тому Він відначальний Бог-Особа. Він творець матеріального світу і також Нараяна, панівне Божество на кожній з планет Вайкунтги. Отож, коли Він діє поміж людських істот, це свого роду омана. Господь каже у «Бгаґавад-ґіті», що нетямущі вважають Його за одного з людей, не знаючи Його незбагненно складної діяльности.
Люди спантеличені щодо природи Шрі Крішни, бо Його подвійна — внутрішня та зовнішня — енерґія впливає на третю енерґію, яку називають межовою. Живі істоти є поширенням цієї межової енерґії Господа, а тому вони потрапляють в оману або внутрішньої, або зовнішньої енерґії. Через ілюзію, яку створює внутрішня енерґія Крішни, Він має можливість поширювати Себе у незліченних Нараян і обмінюватися трансцендентним любовним служінням з живими істотами та приймати їхнє служіння в духовному світі. Через поширення Своєї зовнішньої енерґії Він втілюється в матеріальний світ між людьми, тваринами чи півбогами, щоб дати істотам у різних видах життя можливість відновити втрачені колись стосунки з Ним. Однак ласкою Господа великі авторитеті, як-от Бгішма, перебувають поза такою оманою щодо Нього.