ВІРШ 17
тасмд іда даіва-тантра
вйавасйа бгаратаршабга
тасйнувіхіто ’нтг
нтга пхі прадж прабго
тасмт — тому ; ідам — цей ; даіва - тантрам — чар самого Провидіння; вйавасйа — стверджую; бгарата-шабга — о найліпший з нащадків Бгарати; тасйа — Його; анувіхіта— як бажано; антг — безпорадний; нтга — володарю; пхі— заопікуйся; прадж — підданими; прабго — Господи.
І тому, найкращий з нащадків Бгарати [Юдгіштгіра], я певний: все, що відбувається, відповідає Господньому задумові. Ти можеш тільки визнати незбагненний Його замисел і неухильно коритися йому. Віднині тобі визначено врядувати, а відтак, володарю, твій обов’язок — опікуватися підданими, що нині позбавлені захисту.
ПОЯСНЕННЯ: Є відоме прислів’я: господиня вчить невістку повчаючи дочку. Так само вчить світ Господь — повчаючи Свого відданого. Відданому немає потреби навчатися у Господа чогось нового, бо Господь завжди напучує щирого відданого зсередини його серця. Отже, щоразу, коли відбувається вистава освіти відданого, як у випадку з «Бгаґавад-ґітою», це робиться задля добра менш розумних людей. Тож обов’язок відданого — без нарікань приймати всі випробовування, які посилає Господь, розуміючи, що насправді це Його благословення. Бгішмадева порадив Пандавам без вагань почати врядувати державою. Після битви на Курукшетрі нещасні піддані лишились беззахисні і тому ждали, щоб Махараджа Юдгіштгіра узяв владу в свої руки. Чистий відданий вбачає в нещастях Господнє благословення — між тим і другим немає ніякої матеріальної різниці, бо Господь абсолютний.