ВІРШ 23
бгактйвейа мано йасмін
вч йан-нма кіртайан
тйаджан калевара йоґі
мучйате кма-кармабгі
бгактй — зосереджено і з відданістю; вейа — медитуючи; мана — розум; йасмін — у чиєму; вч — словами; йат — Крішна; нма — святе ім’я; кіртайан — оспівування; тйаджан — покидає; калеварам — це матеріальне тіло; йоґі — відданий; мучйате — звільняється; кма-кармабгі — від кармічної діяльности.
Бог-Особа, з’являючись у розумі відданого завдяки його зосередженій відданості, медитації й оспівуванню Його святого імені, звільняє відданого, коли той покидає матеріальне тіло, з рабства кармічної діяльности.
ПОЯСНЕННЯ: Йоґа — це зосередження розуму, що відмежований від усього стороннього. І таке зосередження фактично означає самадгі, тобто повне заглиблення в служіння Господеві. Того, хто так зосереджує свою увагу, називають йоґом. Такий йоґ, відданий Господа, двадцять чотири години на добу присвячує служінню Господеві з увагою, що зосереджена тільки на думці про Нього, служачи Йому у дев’ять способів: слухає, оспівує, згадує, поклоняється, молиться, з власного бажання виконує обов’язки слуги, виконує накази, встановлює дружні стосунки з Господом та пропонує все, що йому належить, на служіння Господеві. Той, хто виконує таку йоґу, тобто з’єднує себе з Господом через служіння Йому, дістає визнання Самого Господа, як пояснює «Бгаґавад-ґіта», описуючи самадгі найвищого рівня досконалости. Такого рідкісного відданого Господь називає найліпшим серед йоґів. Такий досконалий йоґ милістю Господа стає здатний у повній свідомості зосереджувати свій розум на Ньому, і так промовляючи Його святе ім’я безпосередньо перед тим, як покинути матеріальне тіло, силою внутрішньої енерґії Господа одразу переноситься на одну з вічних планет, де немає нічого схожого на матеріальне життя й нічого йому притаманного. У матеріальному існуванні жива істота поставлена в умови, за яких вимушена життя в життя зазнавати страждань трьох різновидів внаслідок своєї корисливої діяльности. Матеріальне життя — це тільки наслідок матеріальних бажань. Віддане служіння Господеві не знищує природних бажань живої істоти, а скеровує їх правильним чином, на віддане служіння. Так вони перетворюються на прагнення перенестись у духовне небо. Полководець Бгішмадева каже тут про конкретну йоґу — бгакті-йоґу. Йому пощастило бачити Господа на власні очі безпосередньо перед тим, як він покинув матеріальне тіло. У дальших віршах він тому висловлює бажання, щоб Господь не зникав з-перед його очей.