ВІРШ 11

ПОЯСНЕННЯ: У попередньому вірші вказано на велику потребу розвинути в собі прив’язаність до Мукунди. Є різні люди, і відповідно є різні цілі, яких вони прагнуть досягнути. Переважають здебільшого матеріалісти, які прагнуть якомога більше матеріальних насолод. Над ними стоять трансценденталісти, що досконало зрозуміли природу матеріальної насолоди і тому тримаються осторонь ілюзорного матеріалістичного життя. Пізнаючи свою сутність, вони більшою чи меншою мірою черпають задоволення в самих собі. Вище за них стоять віддані Господа, що не прагнуть ні насолоджуватись матеріальним світом, ні визволитися з нього. Їхня мета    —    задовольнити Господа, Шрі Крішну. Іншими словами, віддані Господа не прагнуть нічого для себе самих. Як на те воля Господа, відданий прийме будь-які матеріальні вигоди, а якщо ні, відданий відмовиться від усього, навіть від спасіння. Задоволеними в собі відданих теж не можна назвати, бо вони прагнуть задоволення тільки для Господа.

У цьому вірші Шрі Шукадева Ґосвамі радить метод трансцендентного оспівування святого імені Господа. Той, хто без образ оспівує і слухає святе ім’я, відкриває для себе трансцендентну форму Господа, потім Його якості, а тоді трансцендентну природу Його розваг і т. д. У вірші сказано, що треба постійно повторювати святе ім’я Господа, почувши його від авторитетів. Це означає, що перший важливий ступінь    —    слухати від авторитетів. Почувши святе ім’я, людина поступово розвиває бажання слухати і про форму Господа, Його якості, розваги та інше, і вслід за цим у неї виникає внутрішня потреба оспівувати Його. Цей метод рекомендований не тільки для тих, хто хоче досягти успіху в відданому служінні, а й для тих, хто прив’язаний до матеріального. Згідно зі словами Шрі Шукадеви Ґосвамі це надійний шлях до успіху, і це висновок не його одного, а всіх попередніх ачарій. Інакше кажучи, ще якісь докази зайві. Цей метод буде корисний не тільки тим, хто прагне успіху на духовній ниві, але й тим, хто вже здобув успіху на ниві кармічної діяльности, філософії чи відданого служіння Господеві.

Шріла Джіва Ґосвамі вчить, що оспівувати святе ім’я Господа треба вголос, а «Падма Пурана» зазначає також, що робити це треба без образ. Віддавшись Господеві, людина звільнюється від усіх наслідків своїх гріхів. А взявши притулок святого імені, можна звільнитись від усіх образ проти лотосових стіп Господа. Але якщо людина робить образи проти лотосових стіп святого імені Господа, врятувати її вже не може ніщо. Образи проти святого імені, яких є десять, перелічені в «Падма Пурані».

Перша образа    —    це ганити великих відданих, що проповідують славу Господа.

Друга образа    —    проводити розрізнення між іменами Господа на підставі матеріалістичних уявлень. Господь    —    володар усіх всесвітів, і тому в різних місцях Його можуть називати по-різному, однак це аж ніяк не обмежує безмежного Господа. Будь-які імена, якими називають Господа, однаково святі, тому що всі вони стосуються Господа. Святі імена Господа так само могутні, як Сам Господь, і кожен у будь-якому куточку творіння має право прославляти Господа, оспівуючи те Господнє ім’я, яке відоме в його місцевості. Святі імена Господа дарують тільки добро, і тому не можна робити розрізнення між Господніми іменами з матеріального погляду.

Третя образа    —    це нехтувати наказами істинних ачарій, духовних вчителів.

Четверта образа     —     ганити святі писання або ведичне знання.

П’ята образа    —    пояснювати святе ім’я Господа, виходячи зі своїх матеріальних уявлень. Святе ім’я Господа тотожне Самому Господеві, і тому треба розуміти, що святе ім’я Господа невідмінне від Нього Самого.

Шоста образа    —    давати свої тлумачення святого імені. Господь не є утвором уяви, і так само не є утвором уяви Його святе ім’я. Певні люди з убогим запасом знань вважають, що Господа створює собі в уяві вірний, і тому думають, що і Його святе ім’я вигадане. Думаючи так, людина ніколи не досягне бажаного успіху в оспівуванні святого імені.

Сьома образа    —    це свідомо грішити, розраховуючи на могутність святого імені. У писаннях сказано, що, просто повторивши святе ім’я Господа, можна звільнитися від усіх наслідків своїх гріхів. Якщо людина далі грішить, розраховуючи, що трансцендентним методом оспівування святого імені вона нейтралізує наслідки своїх гріхів, вона робить найбільшу образу стіп святого імені. Тому, хто робить таку образу, не очиститися жодними очисними обрядами чи покутами. Іншими словами, оспівувати святе ім’я Господа може почати й колишній грішник, однак, взявши захист святого імені, в жодному разі не можна грішити в надії на захист оспівування святого імені.

Восьма образа     —     прирівнювати святе ім’я Господа та його повторення до якоїсь матеріальної доброчесної діяльности. Є багато різновидів доброчесної діяльности, що дає матеріальні блага, але святе ім’я та його оспівування    —    це не просто сприятлива праведна діяльність. Безперечно, повторення святого імені    —    це праведна діяльність, проте ніколи не слід вдаватися до нього задля якоїсь матеріальної вигоди. Святе ім’я Господа і Він Сам тотожні, і тому не слід намагатися поставити святе ім’я людині на службу. Треба зрозуміти, що Господь є найвищий, хто насолоджується. Він не слуга і не хлопчик на побігеньках. Святе ім’я тотожне Господеві, і його так само не можна ставити собі на службу.

Дев’ята образа—пояснювати трансцендентну природу святого імені Господа тим, хто не хоче повторювати його. Вчити таких людей    —    образа стіп святого імені.

Десята образа    —    це бути байдужим до святого імені Господа, навіть почувши про його трансцендентну природу.

Повторюючи святе ім’я Господа, людина звільнюється від оманного его. Оманне его виявляється в тому, що людина вважає: я насолоджуюсь світом і все у світі існує єдино для моєї насолоди. Всім матеріальним світом рухають ці оманні егоїстичні уявлення «я» та «моє», а досягти результату оспівування святого імені означає звільнитися від таких хибних уявлень.