No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 3

нідрай хрійате накта
вйавйена ча в вайа
дів чртгехай рджан
куумба-бгараена в

нідрай  —  сплячи; хрійате  —  марнує; нактам  —  ніч; вйавйена  —  статевими втіхами; ча  —  також; в  —  чи; вайа  —  життя; дів  —  дні; ча  —  і; артга  —  добробуту; іхай  —  поліпшення ; рджан   —   царю ; куумба   —   членів сім’ї ; бгараена   —   утримуючи; в  —  або.

Своє життя такі заздрісні домогосподарі витрачають на те, щоб вночі спати або віддаватись сексу, а вдень заробляти гроші і піклуватись про свою родину.

ПОЯСНЕННЯ: Вночі спати й віддаватись сексу, а вдень заробляти гроші і витрачати їх на утримання сім’ї    —    це основні заняття, до яких зводиться життя сучасного людства. Вчення бгаґавати засуджує таку культуру.

Людина    —    це сполучення матерії та духовної душі, і тому вся система ведичного знання скерована на те, щоб звільнити духовну душу від матеріальної скверни. Таку науку називають атма-таттва. Надто матеріалістичні люди не розуміють, що існує таке знання, і натомість цікавляться, як поліпшити свій добробут, щоб мати більше матеріальних насолод. Таких матеріалістів називають кармі, користолюбними трудівниками. Їм дозволено, дотримуючись певних приписів, поліпшувати свій добробут і віддаватись статевим втіхам. Але тим, хто піднявся над рівнем кармі, тобто ґ’яні, йоґам та відданим, віддаватись статевим втіхам суворо заборонено. Кармі загалом не посідають знання щодо атма- таттви, і тому їхнє життя минає без ніякої духовної користи. Людське життя призначене не для того, щоб тяжко трудитись задля поліпшення матеріального добробуту, і не для того, щоб віддаватись сексу, як це роблять собаки та свині. Людське життя призначене для того, щоб розв’язати проблеми матеріального існування і покласти край пов’язаним з ними стражданням. Отже, кармі марнують цінне людське життя на те, щоб вночі спати або віддаватись сексу, а вдень тяжкою працею заробляти гроші, які вони потім витрачають на поліпшення своїх матеріальних умов. Цей вірш у кількох словах описує спосіб життя матеріаліста, а наступний вірш змальовує, як бездумно люди марнують безцінний дар людського життя.

« Previous Next »