ВІРШ 31
чгандсй анантасйа іро ґанті
дашр йама снеха-кал двіджні
хсо джанонмда-карі ча мй
дуранта-сарґо йад-апґа-мокша
чгандсі — ведичні гімни; анантасйа — Всевишнього; іра — маківка (брахма-рандгра); ґанті — описують; дашр—щелепи з зубами; йама—Ямараджа, владика грішників; снеха-кал — мистецтво кохання; двіджні — два ряди зубів; хса — усмішка; джана-унмда-карі — найзнадливіша; ча — також; мй — ілюзорна енерґія; дуранта — нездоланна; сарґа — матеріальне творіння; йат-апґа — чий погляд; мокша — кинутий.
Ведичні гімни — це, вважають, маківка Господа, а Його щелепи — це бог смерти Яма, що карає грішників. Любовне мистецтво — це два ряди Його зубів, а знадлива ілюзорна енерґія матеріального світу — це Його усмішка. Весь велетенський океан матеріального творіння — це лише Його побіжний погляд на нас.
ПОЯСНЕННЯ: Як пояснюють Веди, це матеріальне творіння виникає внаслідок побіжного погляду Господа на матеріальну енерґію. Матеріальна енерґія в цьому вірші названа «знадливою ілюзорною енерґією». Зумовлені душі, яких вона знаджує, повинні усвідомити, що тимчасове матеріальне творіння — це просто підробка під реальність і що всі зачаровані цими знадливими поглядами Господа потрапляють під владу Ямараджі, наглядача над грішниками. У чарівливій усмішці Господа відкриваються Його зуби. Розумна людина, яка зуміє осягнути ці істини про Господа, стає душею, цілковито відданою Господу.