ВІРШ 25
ґаті джіґішата пдау
рурухте ’бгікмікм
падбгй йаджа свайа хавйа
кармабгі крійате нбгі
ґатім — рух; джіґішата — бажаючи цього; пдау — ноги; рурухте — проявившись; абгікмікм — з цією метою; падбгйм — з ніг; йаджа — Господь Вішну; свайам — особисто Сам; хавйам — обов’язки; кармабгі — визначеними обов’язками; крійате — спонукав; нбгі — різними людьми.
Тоді на Його бажання цілеспрямованого руху в Нього проявились ноги, а з ніг виникло панівне божество на ім’я Вішну. Під Його особистим наглядом всі різновиди людей заходжуються коло жертвопринесень згідно зі своїми визначеними обов’язками.
ПОЯСНЕННЯ: Усі люди виконують свої певні визначені обов’язки, і ця діяльність виявляється в їхньому рухові. Найбільше це помітно у великих містах, де величезні натовпи людей дуже заклопотано пересуваються всім містом. Цей рух видно не тільки в містах — люди пересуваються з одної місцевости в іншу, з одного міста до іншого, використовуючи для цього найрізноманітніші засоби. Домагаючись успіху в своєму ділі, люди пересуваються по землі автомашинами і залізницею, під землею — в метро і в небі — літаками. Але справжня мета цього всього руху — заробити на зручне життя. Зручне життя — ось мета, задля якої заходжуються коло своєї роботи вчені, митці, інженери, конструктори та робітники всіх інших галузей людської діяльности. Проте вони не знають, як треба діяти, щоб досягнути мети людського життя. Через те що вони не знають цієї таємниці, вся їхня діяльність спрямована на необмежене задоволення чуттів і тому непомітно стягує їх чимдалі глибше в пітьму.
Заворожені зовнішньою енерґією Верховного Господа , люди повністю забули Верховного Господа Вішну і беззастережно вірять, що це життя, проявлене в даний момент в умовах матеріальної природи, призначене суто для якнайбільшої насолоди чуттів. Проте таке хибне уявлення про життя не може дати бажаного миру і спокою, і тому, незважаючи на всі успіхи науки в визиску природних багатств, в матеріалістичній цивілізації ніхто не знає щастя. Таємниця успіху полягає в тому, щоб усе робити як жертвопринесення задля миру в усьому світі. «Бгаґавад-ґіта» (18.45–46) відкриває цю саму таємницю у віршах, що наведені нижче:
све све кармай абгірата
сасіддгі лабгате нара
сва-карма-нірата сіддгі
йатг віндаті тач чгу
йата правттір бгӯтн
йена сарвам іда татам
сва-карма там абгйарчйа
сіддгі віндаті мнава
Господь сказав Арджуні: «Почуй же від Мене, як можна досягнути найвищої досконалости в житті, просто виконуючи свої визначені за фахом обов’язки. Людина може досягнути найвищої досконалости в житті, якщо буде поклонятись Верховному Господу і складати жертви в ім’я Верховного Господа Вішну — всюдисущого владики, що під Його наглядом кожна жива істота отримує те, чого бажає і до чого схильна».
У тому, що люди мають різні нахили, немає нічого поганого. Кожна людина досить незалежна, щоб будувати своє життя і фахову діяльність за своїм накреслом, однак вона повинна все життя пам’ятати, що не має абсолютної незалежности. Немає сумніву в тому, що ми підвладні Верховному Господу і Його представникам. Знаючи це, треба діяти так, щоб своєю працею та її плодами служити Верховному Господеві. Своє життя треба будувати на цій засаді, як радять знавці трансцендентного любовного служіння Верховному Господеві Вішну. Для того щоб виконувати визначені обов’язки, конче потрібні ноги, без яких неможливо пересуватись з одного місця в інше, і тому Господь особисто керує ногами всіх людей, що зобов’язані виконувати яґ’ї.