ВІРШ 32
ґутмакніндрійі
бгӯтді-прабгав ґу
мана сарва-вікртм
буддгір віджна-рӯпіі
ґуа-тмакні — прив’язані до якостей; індрійі — чуття; бгӯта-ді — матеріальне его; прабгав — що на них впливають; ґу — ґуни матеріальної природи; мана — розум; сарва — всі; вікра — переживання (щастя і страждання); тм — форма; буддгі — інтелект; віджна — розсудливість; рӯпіі — відзначаючи.
Органи чуття прив’язані до ґун матеріальної природи, а ґуни постають із оманного его. Розум переживає різноманітні матеріальні стани (щастя й нещастя), а інтелект являє собою здатність розуму розважати.
ПОЯСНЕННЯ: Оманена матеріальною природою, жива істота ототожнює себе з оманним его. Точніше, коли жива істота потрапляє в пастку матеріального тіла, вона одразу ототожнює себе з усім, що стосується до тіла, забуваючи свою сутність духовної душі. Оманне его поєднується з різними ґунами матеріальної природи, і таким чином чуття прив’язуються до цих ґун. Розум — це знаряддя для того, щоб відчувати різні матеріальні стани, а інтелект здатний розважати і може змінювати все на краще. Належним чином використовуючи інтелект, розумна людина може звільнитись від ілюзії матеріального існування. Розумна людина може усвідомити, як скрутно жити в матеріальному світі, і зацікавитись питаннями про те, хто вона, чому її переслідують страждання і як їх позбутися. Тоді, знайшовши хороше товариство, розумна людина може усвідомити себе і прийти до ліпшого життя. Тому бажано, щоб розумна людина спілкувалася з великими мудрецями і святими, що йдуть шляхом звільнення. В їхньому товаристві є нагода отримати настанови, які на силі послабити прив’язаність зумовленої душі до матеріального. Так розумна людина поступово позбувається ілюзії, яку навіяла матерія та оманне его, і підіймається до справжнього життя у вічності, знанні й блаженстві.