ВІРШ 36
са вчйа-вчакатай
бгаґавн брахма-рӯпа-дхк
нма-рӯпа-крій дгатте
сакармкармака пара
са — Він; вчйа — Своїми формами і діяннями; вчакатай — Своїми трансцендентними якостями й оточенням; бгаґавн — Бог-Особа; брахма — абсолютний; рӯпа-дгк — прибираючи видимих форм; нма — ім’я; рӯпа — форма; крій — розваги; дгатте — приймає; са-карма — діючи; акармака — не влягаючи впливові; пара — трансцендентність.
Він, Бог-Особа, проявляє Себе в трансцендентній формі, що її представляють Його трансцендентне ім’я, якості, розваги, оточення і трансцендентне розмаїття. Хоча Він не влягає впливові Своєї діяльности, коли Він діє, здається, що Він залежить від наслідків Своїх вчинків.
ПОЯСНЕННЯ: Коли заходить потреба творити матеріальний світ, трансцендентний Бог-Особа втілюється в ньому, щоб його творити, підтримувати і знищувати. Для того щоб правильно зрозуміти Його діяння, треба вдатися до свого інтелекту, уникаючи похопного упередженого висновку, що в матеріальному світі Він втілюється у формі, створеній з матеріальної природи. Будь-яка створена з матеріальної природи форма прив’язана до всього, що відбувається в матеріальному світі. Зумовлена душа, що отримала на певний термін для матеріальної діяльности матеріальну форму, підвладна матеріальним законам. Але в даному вірші чітко сказано, що хоча форми і дії Господа здаються такими самими, як у зумовленої душі, вони надприродні і для зумовленої душі недоступні. Він, Верховний Бог-Особа, завжди незалежний від наслідків Своєї діяльности. У «Бгаґавад-ґіті» (4.14) Господь каже:
на м кармі лімпанті
на ме карма-пгале спг
іті м йо ’бгіджнті
кармабгір на са бадгйате
Господа ніколи не зв’язують дії, які Він начебто виконує у Своїх різних втіленнях і поширеннях, і Він не бажає з діяльности ніяких плодів. Господь довершений у Своїх різноманітних енерґіях багатства, сили, слави, вроди, знання і відречености, отож Йому, на відміну від зумовленої душі, немає потреби докладати фізичних зусиль. Тому розумну людину, здатну відрізняти трансцендентні дії Господа від дій зумовлених душ, також не зв’язують наслідки її дій.
Господь керує трьома ґунами матеріальної природи у Своїх формах Вішну, Брахми та Шіви. Від Вішну народився Брахма, а від Брахми — Шіва. Іноді Брахмою стає відокремлена частка Вішну, а іноді посаду Брахми обіймає Сам Вішну. Брахма створює в усьому всесвіті всілякі види життя. Це означає, що весь світ створює Господь, або Сам, або за посередництвом Своїх вповноважених представників.