No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 37–40

прадж-патін манӯн девн
шін піт-ґан птгак
сіддга-чраа-ґандгарвн
відйдгрсура-ґухйакн

кіннарпсарасо нґн
сарпн кімпурушн нарн
мт ракша-піч ча
прета-бгӯта-вінйакн

кӯшмонмда-ветлн
йтудгнн ґрахн апі
кгаґн мґн паӯн вкшн
ґірін нпа саріспн

дві-відг чатур-відг йе ’нйе
джала-стгала-набгаукаса
куалкуал мір
карма ґатайас тв ім

прадж-патін  —  Брахма та його сини, як-от Дакша та ін.; манӯн  —  змінні правителі, як-от Вайвасвата Ману; девн  —   як-от Індра, Чандра і Варуна; шін  —  як-от Бгріґу і Васіштга; піт-ґан—жителі планет Піта; птгак—окремо; сіддга —   жителі планети Сіддга; чраа  —  жителі планети Чарана; ґандгарвн   —   жителі планет Ґандгарва; відйдгра   —   жителі планети Від’ядгара; асура  —  атеїсти; ґухйакн  —  жителі планети Якша; кіннара  —  жителі планети Кіннара; апсараса  —   прекрасні ангели з планети Апсара; нґн  —  змієподібні жителі Наґалоки ; сарпн   —   мешканці Сарпалоки ( змії ); кімпурушн  —  мавполюди планети Кімпуруша; нарн  —  жителі Землі; мт  —  жителі Матрілоки; ракша  —  жителі демонічних планет; пічн  —  жителі Пішачалоки; ча  —  також; прета  —  жителі Преталоки; бгӯта  —  злі духи; вінйакн  —   домовики; кӯшма  —  блудні вогники; унмда  —  божевільні; ветлн  —  джини; йтудгнн  —  злі духи окремого різновиду  ; ґрахн   —   добрі та лихі зірки  ; апі   —   також  ; кгаґн  —  птахи; мґн  —  лісові звірі; паӯн  —  свійські тварини; вкшн  —  привиди ; ґірін   —   гори ; нпа   —   царю ; сарспн   —    плазуни; дві-відг  —  рухомі й нерухомі живі істоти; чату- відг  —  живі істоти, народжені з зародку, яйця, поту і насіння; йе  —  інші; анйе  —  всі; джала  —  вода; стгала  —  земля; набга-окаса  —  птахи; куала  —  у щасті; акуал  —  у скруті; мір  —  у суміші щастя й горя; кармам  —  відповідно до власних дій у минулому; ґатайа  —  внаслідку; ту  —  але; ім  —  всі вони.

Царю, нехай же тобі буде відомо, що всі живі істоти відповідно до їхніх дій у минулому створив Верховний Господь. Серед них: Брахма і його сини, як-от Дакша, змінні правителі, як-от Вайвасвата Ману, півбоги, як-от Індра, Чандра і Варуна, великі мудреці, як-от Бгріґу, В’яса і Васіштга, жителі Пітрілоки і Сіддгалоки, чарани, ґандгарви, від’ядгари, асури, якші, кіннари і ангели, зміїний рід, мавполюди кімпуруші, люди, жителі Матрілоки, демони, пішачі, привиди, духи, божевільні, злі духи, добрі й лихі зірки, домовики, лісові звірі, птахи, свійські тварини, плазуни, гори, рухомі й нерухомі живі істоти, живі істоти, народжені з зародку, з яйця, з поту і з насіння, і всі інші    —    хоч вони у воді, хоч на землі, хоч у небі, хоч у щасті, хоч у горі, хоч у щасті, змішаному з горем. Їх усіх, відповідно до їхніх дій у минулому, створив Верховний Господь.

ПОЯСНЕННЯ: У цих віршах перераховано багато різних живих істот, і всі ці види життя без винятку, від жителів найвищої планети всесвіту до найнижчої, створив Всемогутній Батько, Вішну. Отже немає нікого, хто був би незалежний від Верховного Бога-Особи. Тому в «Бгаґавад-ґіті» (14.4) Господь називає всіх живих істот Своїм потомством:

сарва-йонішу каунтейа
мӯртайа самбхаванті й
тс брахма махад йонір
аха біджа-прада піт

Матеріальну природу порівнюють до матері. Хоча відомо, що кожна жива істота виходить з материнського тіла, насправді мати не відначальна причина появи дитини. Відначальна причина її народження    —    батько. Без батьківського сімені жодна мати не зможе дати життя дитині. Всі живі істоти у різних формах і становищах в незліченних всесвітах народжені з сімені Всемогутнього Батька, Бога-Особи, і тільки бідній на розум людині здається, що вони народилися з матеріальної природи. Під впливом матеріальної енерґії Верховного Господа, всі живі істоти, починаючи від Брахми і кінчаючи незначною мурашкою, проявляються в різних тілах відповідно до своїх дій у минулому.

Матеріальна природа    —    одна з енерґій Господа (Б.-ґ. 7.4). Ця природа нижча від живих істот, що становлять вищу природу. Всю життєдіяльність всесвіту проявляють вища і нижча природи Господа, поєднуючись разом.

Деякі живі істоти живуть у ліпших умовах і відносно щасливі, натомість інші живуть скрутно. Але насправді ніхто з зумовлених матерією істот не відчуває справжнього щастя. У в’язниці ніхто не відчуває щастя, хоча одного ув’язнено в камері першого класу, а іншого    —    в камері третього класу. Розумна людина повинна докладати зусиль не для того, щоб перейти з камери третього класу до камери першого, а для того, щоб звільнитися з в’язниці взагалі. Навіть якщо комусь вдасться перейти до камери першого класу, за якийсь час його можуть знову вкинути до камери третього класу. Треба намагатися вирватися з в’язниці і повернутись додому, до Бога. Це справжня мета для всіх живих істот.

« Previous Next »