ВІРШ 8

ПОЯСНЕННЯ: Верховний владика, суммум бонум,     —     це Бог-Особа у формі Своєї довершеної частки Параматми, або Наддуші. У «Бгаґавад-ґіті» (10.42) сказано:

Усі панівні божества, як-от Вішну, Брахма і Шіва,    —    це різні прояви Параматми, того аспекту Верховного Бога-Особи Шрі Крішни, яким Він входить у кожен породжений з Нього всесвіт. Разом з тим, завжди можна простежити поділ на повелителів та підвладних. Наприклад, у відділі нагляду за якістю їжі керівник складається з тих самих елементів, що і його підлеглий. Так само кожна істота в матеріальному світі підпорядкована владі розвиненіших півбогів. Наприклад, ми маємо чуття, але ними керують вищі панівні божества. Ми не можемо бачити без світла, а світлом забезпечує Сонце, верховний повелитель світла. На Сонці живе бог Сонця, і ми всі, окремі люди чи будь-які інші істоти на Землі, можемо бачити тільки з його ласки. Так само всі наші чуття підвладні вищим півбогам    —    живим істотам, як і ми, тільки що наділеним владою, на відміну від нас, підпорядкованих їм. Підпорядковану живу істоту називають адг’ятміка, а владцю    —    адгідайвіка. Те чи інше становище в матеріальному світі істота отримує внаслідку своєї кармічної діяльности. Будь-яка жива істота, взявшись до доброчесної діяльности вищого рівня, може стати богом Сонця або будь-яким іншим богом на вищій планетній системі чи навіть Брахмою, а діючи заради плодів своєї праці на нижчому рівні, істота, відповідно, стає підвладна вищим півбогам. Загалом, кожна жива істота підпорядкована верховній владі Параматми, що визначає панівне чи підлегле становище кожному.

Те, що відрізняє володаря від підвладного, тобто матеріальне тіло, називають адгібгаутіка пуруша. Іноді тіло називають пуруша, що потверджено у ведичному гімні: са в еша пурушо ’нна-расамайа. Це тіло називають втілення анна- раса, бо воно залежить від їжі. Проте жива істота, що перебуває в тілі, нічого не їсть, тому що вона, володар тіла, зі своєї природи духовна. Матеріальне тіло    —    це механізм, що потребує заміни й поповнення зношеного чи використаного матеріалу. Отже, різниця між індивідуальною живою істотою і панівними планетними божествами полягає в тілі анна-расамайа. Сонце може мати велетенське тіло, а людина    —    менше, але всі ці видимі тіла зроблені з матерії. Проте так бог Сонця, як і індивідуальна істота    —    пов’язані стосунками володаря й підвладного    —    являють собою однакові духовні частки Верховної Істоти, і саме Верховна Істота ставить Свої різні невід’ємні частки в різні становища. Отже, можна зробити висновок, що Верховна Особа    —    це притулок усього сущого.