ВІРШ 12
джна йад пратінівтта-ґуормі-чакрам
тма-прасда ута йатра ґуешв асаґа
каівалйа-саммата-патхас тв атга бгакти-йоґа
ко нірвто харі-катгсу раті на курйт
джнам — знання; йат — те, яке; — до; пратінівтта — цілковито звільнене від прив’язаностей; ґуа-ӯрмі — хвилі матеріальних ґун ; чакрам — вир ; тма-прасда — задоволеність у собі; ута—більше того; йатра—де; ґуешу— в ґунах природи; асаґа — без прив’язаности; каівалйа — трансцендентний; саммата — визнаний; патга — шлях; ту — однак; атга — отже; бгакті-йоґа — віддане служіння; ка — хто; нірвта — занурений; харі-катгсу — у трансцендентні оповіді про Господа; ратім — привабленість; на — не; курйт — зазнає.
Трансцендентне знання про Верховного Господа Харі — це знання, яке втихомирює бурхливий вир матеріальних ґун. Вільне від скверни матеріальних прив’язаностей, це знання дозволяє знайти задоволення в собі. Воно трансцендентне, і тому його схвалюють авторитети. Невже хтось може не привабитись до цього знання?
ПОЯСНЕННЯ: Описи « Бгаґавад - ґіти» ( 10 . 9 ) дозволяють скласти уявлення про чудові якості чистих відданих. Уся життєдіяльність чистих відданих присвячена служінню Господеві, і тому чисті віддані завжди діляться одне з одним почуттями екстазу, який вони відчувають, і насолоджуються трансцендентним блаженством . Таке трансцендентне блаженство можна відчути навіть на рівні початкової практики відданого служіння відповідно до правил (садгана-авастга), якщо правильно діяти під керівництвом істинного духовного вчителя. А на ступені зрілости це розвинуте трансцендентне почуття вивершується усвідомленням своїх відначальних природних стосунків з Господом (аж до стосунків кохання, які вважають за найвище трансцендентне блаженство). Тому бгакті-йоґу, єдиний спосіб усвідомити Бога, називають каівалйа. Шріла Джіва Ґосвамі, навівши з цього приводу ведичний вислів (еко нрйао дева, парвар парама сте каівалйа-саджіта), підтверджує, що Нараяну, Бога-Особу, називають каівалйа, а шлях, який дозволяє досягнути Господа, називають каівалйа-пантг,тобто єдиним засобом прийти до Бога.
Починається каівалйа-пантг із шравани: людина слухає оповіді про Бога-Особу. Як природний наслідок слухання харі-катги приходить трансцендентне знання. Воно звільняє відданого від найменшої прив’язаности до земних тем, які втрачають для нього будь - який смак . Ніяка матеріальна діяльність, ні соціальна, ні політична, не приваблює відданого, а на ступені зрілости відданого не цікавить навіть власне тіло, що й казати за пов’язаних з цим тілом родичів. На цьому рівні людину вже не бентежать хвилі матеріальних ґун. Матеріальну природу складають різні ґуни, однак усі світські справи, якими тільки й живе звичайна людина, втрачають привабу для відданого. У даному вірші цей стан названо пратінівтта-ґуормі, і досягнути його може той, хто став тма-прасда, тобто хто черпає задоволення суто в душі і хто вільний від матеріальних прив’язаностей. Цього рівня досягає своїм відданим служінням першокласний відданий Господа. Однак попри свою піднесеність такий відданий іноді задля задоволення Господа самохіть бере на себе роль проповідника Господньої слави і залучає до відданого служіння все, навіть те, що цікавить матеріалістів, щоб дати відданим-початківцям нагоду перетворити світські інтереси у трансцендентне блаженство. Шріла Рупа Ґосвамі описує такого роду дії чистого відданого як нірбандга кша- самбандге йукта ваірґйам учйате. Навіть земну діяльність, яка скерована на служіння Господеві, вважають за трансцендентну і гідну схвалення діяльність каівалйа.