ВІРШ 19

ПОЯСНЕННЯ: Верховний Господь, Бог-Особа,    —    це Господь усіх, хто йде тими чи іншими шляхами до самоусвідомлення, однак пізнати Його під силу лише тим, хто відкинув будь-які несправедливі домагання і дводушність. Кожен шукає вічного миру чи вічного життя, і з цією метою або вивчає ведичні писання чи інші священні писання, або вдається до суворих аскез, йдучи шляхом емпіричної філософії, містичної йоґи, бездомісної відданости та ін. Але пізнають Верховного Господа у всій повноті лише віддані    —    тому що вони вищі за будь-які домагання та дводушність. Тих, хто йде шляхом самоусвідомлення, поділяють на кармі, ґ’яні, йоґів та відданих Господа. Кармі, що їх дуже приваблює корислива діяльність на основі ведичних ритуалів, називають бгукті- камі,тобто тими, хто бажає матеріальної насолоди. Ґ’яні, що намагаються злитися з Усевишнім за допомогою розумувань, називають мукті-камі, або тими, хто бажає звільнитись від матеріального існування. Містичних йоґів, що практикують різні аскези, для того щоб досягти восьми різновидів матеріальної досконалости, і що зрештою в трансі споглядають Наддушу (Параматму), називають сіддгі-камі    —    тими, хто бажає володіти здатностями робитись меншим за найменше, важчим за найважче, виконувати всі свої бажання, мати владу над кожним, творити що заманеться і т. ін. Усі ці здатності могутні йоґи можуть розвинути в собі. Але Господні віддані не прагнуть для себе жодної з таких егоїстичних утіх. Вони прагнуть тільки служити Господеві    —    тому що Господь великий, а вони, як живі істоти, є вічно підпорядковані Йому невід’ємні Його частки. Таке досконале усвідомлення своєї суті допомагає відданому стати вільним від усіх бажань і не хотіти нічого для себе самого. Через це відданих іменують нішкамі,вільними від усіх бажань. Жива істота за своєю природою не може бути геть позбавленою бажань (бгукті- камі, мукті-камі, сіддгі-камі    —    всі чогось бажають для власного задоволення), але Господні віддані-нішкамі бажають тільки вдовольнити Господа. Вони цілковито залежать від велінь Господа і завжди готові виконати свій обов’язок для задоволення Господа.

Арджуна, не бажавши спочатку битися у війні на Курукшетрі, став був на становище людини, яка шукає власного задоволення. Але Господь, щоб зробити його вільним від бажань, виклав йому науку «Бгаґавад-ґіти», пояснивши в ній шляхи карма-, ґ’яна- і хатга-йоґи, а також бгакті-йоґу. Вільний від будь-яких особистих домагань та лицемірства, Арджуна змінив своє рішення і погодився воювати (карішйе вачана тава), задовольнивши тим Господа. Так він став вільним від бажань.

Приклади Брахми та Господа Шіви наведені у вірші не випадково , тому що Брахмаджі , Господь Шіва , Шріматі Лакшміджі й чотири Кумари (Санака, Санатана та ін.) очолюють чотири сампрадаї вільних від бажань вайшнав. Усі вони вільні від будь-яких особистих домагань та дводушности. Шріла Джіва Ґосвамі тлумачить слово ґата-вйалікаі як проджджгіта-каітаваі, «ті, хто цілковито очистився від лицемірства» (тобто бездомісні віддані, і ніхто інший). У «Чайтан’я-чарітамріті» («Мадг’я» 19.149) сказано:

Ті, хто бажає плодів своїх доброчесних вчинків, ті, хто бажає спасіння і злиття з Усевишнім і ті, хто бажає містичної матеріальної досконалости, не знають спокою, бо бажають чогось для себе, однак відданий цілковито вмиротворений, бо він нічого не домагається для себе і натомість завжди готовий виконати волю Господа.

Підсумовуючи, можна сказати, що Господь є Господом для всіх, бо ніхто не може виконати своїх бажань без Його дозволу. Як каже Господь у «Бгаґавад-ґіті» (8.9), всі плоди дарує тільки Він, бо Він    —    адгівара (відначальний владика) кожного: ведантистів, великих карма-кандіїв, видатних релігійних вождів, великих добродійників, суворих аскетів і всіх, хто прагне духовного розвитку. Але в кінцевому підсумку усвідомлюють Його лише вільні від дводушности та домагань віддані. Тому Шріла Шукадева Ґосвамі особливо вирізняє віддане служіння Господеві.