ВІРШ 18
саттва раджас тама іті
нірґуасйа ґус трайа
стгіті-сарґа-ніродгешу
ґхіт мйай вібго
саттвам — ґуна добра; раджа — ґуна страсти; тама — ґуна невігластва; іті — ці всі; нірґуасйа — Трансцендентного; ґу трайа — три якості; стгіті — підтримання; сарґа — творення; ніродгешу — в знищенні; ґхіт — вжиті; мйай — зовнішньою енерґією; вібго — Всевишнього.
Верховний Господь — це абсолютна духовна форма, трансцендентна до всіх матеріальних якостей, проте щоб творити, підтримувати та знищувати матеріальний світ, Він через Свою зовнішню енерґію використовує ґуни матеріальної природи — добро, страсть та невігластво.
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Господь є володар зовнішньої енерґії, що проявлена у трьох матеріальних ґунах: добрі, страсті та невігластві, — тому, як повелитель цієї енерґії, Господь непідвладний її омані. Натомість, джіви, живі істоти, схильні підпадати під вплив ґун матеріальної природи і зазнають його на собі. У цьому полягає різниця між ними та Господом. Живі істоти коряться впливові цих ґун, дарма що відначально вони якісно єдині з Господом. Іншими словами, ґуни матеріальної природи, як утвори енерґії Господа, безперечно пов’язані з Ним, однак цей зв’язок схожий на стосунки пана і прислуги. Верховний Господь є повелитель матеріальної енерґії, а живі істоти, що заплутались у тенетах матеріального буття, не можуть ні підкорити її собі, ні керувати нею. Навпаки, ця енерґія сама підкорює живих істот і керує ними. Насправді Господь вічно перебуває у Своїй внутрішній, духовній, енерґії, наче променисте сонце у чистому небі, однак часами Він створює матеріальну енерґію, як іноді сонце створює хмару у чистому небі. Як Сонце, що осяває своїми променями простори всесвіту, ніколи не затьмарює хмара, так і безмежного Господа не заторкує темрява матеріальної енерґії, що часами проявляється десь у безмежжі брахмаджйоті, Господнього сяйва.