ВІРШ 19
крйа-краа-карттве
дравйа-джна-крійрай
бадгнанті нітйад мукта
мйіна пуруша ґу
крйа — наслідок; краа — причина; карттве — в діяльності; дравйа—матеріал; джна—знання; крій-рай — проявлене у таких ознаках; бадгнанті — умови; нітйад — вічно; муктам — трансцендентна; мйінам — що зазнає впливу матеріальної енерґії; пурушам — жива істота; ґу — матеріальні ґуни.
Проявляючись далі як матерія , знання та діяльність , ці три ґуни матеріальної природи зумовлюють вічно трансцендентну живу істоту ланцюгом причин та наслідків і змушують відповідати за свої вчинки.
ПОЯСНЕННЯ: Вічно трансцендентні живі істоти посідають проміжне становище між внутрішньою та зовнішньою енерґіями, тому їх називають межовою енерґією Господа. Насправді живі істоти не створені підвладними матеріальній енерґії, однак, зваблені оманним почуттям зверхности над нею, вони потрапляють під її вплив і їх зумовлюють три ґуни матеріальної природи. Ця зовнішня енерґія Господа вкриває чисте знання живої істоти про її вічний зв’язок з Господом, і цей покрив такий давній, що видається, ніби жива істота перебуває в невігластві вічно. Така дивовижна дія майі, зовнішньої енерґії, що створює враження, ніби все породжене з матерії. Засліплений матеріальною енерґією, вчений-матеріаліст не на силі прозирнути глибше за матеріальні причини, однак насправді суть матеріальних явищ становлять чинники адгібгута, адг’ятма та адгідайва, невидимі для зумовленої істоти в ґуні невігластва. Адгібгута проявляється як круговерть народжень та смертей, пов’язаних нерозривно із старістю та хворобами, прояв адг’ятма зумовлює духовну душу, а прояв адгідайва — це система нагляду за істотою. Так проявляється закон причини та наслідку, що визнає відповідальність зумовлених душ за їхні дії. Загалом це все різні прояви зумовлености, і найвища досконалість людського життя полягає в тому, щоб звільнитися від цього зумовленого стану.