No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 31

таіджаст ту вікурвд
індрійі дабгаван
джна-акті крій-актір
буддгі пра ча таіджасау
ротра тваґ-ґгра-дґ-джіхв
вґ-дор-мегрґгрі-пйава

таіджаст  —  егоїзму в страсті; ту  —  але; вікурвт  —  перетворення ; індрійі   —   чуттів ; даа   —   десять ; абгаван   —   створено ; джна - акті   —   п’ять чуттів пізнання ; крій- акті  —  п’ять чуттів дії; буддгі  —  інтелект; пра  —  життєва енерґія; ча  —  також; таіджасау  —  всі утвори ґуни страсти; ротрам  —  чуття слуху; твак  —  чуття дотику; ґгра  —   чуття нюху; дк  —  чуття зору; джіхв  —  чуття смаку; вк  —   мова; до—здатність тримати; мегра — статеві органи; аґгрі  —  ноги; пйава  —  орган випорожнення.

Перетворюючись далі, ґуна страсти породжує всі органи чуття: вуха, шкіру, ніс, очі, язик, рот, руки, статеві органи, ноги, анус, а також інтелект та життєву енерґію.

ПОЯСНЕННЯ: Життєві умови в матеріальному світі до певної міри залежать від інтелектуального рівня та життєвої енерґії живої істоти. Інтелектові у важкій боротьбі за існування допомагають пізнавальні чуття, а життєва енерґія підтримує себе, керуючи діяльними органами, як-от руками та ногами. Однак загалом боротьба за існування    —    це вияв ґуни страсти. Тому всі органи чуттів, на чолі з інтелектом та життєвою енерґією, праною, суть прямі й побічні утвори другої ґуни природи, що має назву страсть. Щодо самої ґуни страсти, то, як мовилося, вона постає з елементу повітря.

« Previous Next »