ВІРШ 38
йасйватра-кармі
ґйанті хй асмад-дайа
на йа віданті таттвена
тасмаі бгаґавате нама
йасйа—чиї; аватра—втілення; кармі—діяння; ґйанті — оспівують; хі — справді; асмат-дайа — такі, як ми; на — не; йам — кого; віданті — знають; таттвена — стовідсотково таким, який Він є; тасмаі — Йому; бгаґавате — Богові- Особі Шрі Крішні; нама — шанобливі поклони.
Вклонімось шанобливо Верховному Богові-Особі, що Його втілення і діяння ми оспівуємо, хоча навряд чи можемо повністю пізнати Його таким, який Він є.
ПОЯСНЕННЯ: Сказано , що трансцендентне ім’я , форма , якості, ігри, атрибути, особистість і т. ін. неприступні грубим матеріальним чуттям. Але коли відданий очищує свої чуття, слухаючи, оспівуючи, пам’ятаючи святі імена і поклоняючись лотосовим стопам священного Божества і т. д., Господь відкриває Себе відданому до міри, якою той вдосконалив своє віддане служіння (йе йатг м прападйанте). На Господа не слід дивитись як на виконавця наших наказів, що повинен з’являтись перед нами на наше бажання. Ми повинні бути готові взяти на себе визначені обов’язки відданого служіння, ставши на шлях, який вказали наші попередники в учнівській послідовності від Брахми, Наради та інших авторитетів. З поступовим очищенням чуттів відданого у схваленому відданому служінні Господь відповідно до рівня духовного поступу відданого відкриває йому Свою особу. Але той, хто не береться до відданого служіння, навряд чи зможе пізнати Господа за допомогою голих філософських теорій. Попри всі свої зусилля і вміння приваблювати слухачів грою слів, така особа не зможе пізнати Верховного Бога-Особу в Його особистісному аспекті. У «Бгаґавад-ґіті» Господь ясно каже, що пізнати Його можна тільки відданим служінням. Ніхто не зможе усвідомити Господа, самовпевнено кидаючи Йому виклик, натомість смиренний відданий своїм щирим служінням на силі вдовольнити Господа. Відповідно до його зусиль Господь відкриває Себе йому. Тому Господь Брахма, як істинний духовний вчитель, шанобливо схиляється перед Господом і радить нам взятись до шраванам і кіртанам. Просто вдавшись до цього методу, тобто просто слухаючи про славетні діяння Господніх втілень і оспівуючи їх, безперечно, можна побачити у своєму серці Бога-Особу. Ми вже казали про це у Першій пісні «Шрімад-Бгаґаватам», пояснюючи ось цей вірш:
тач чграддадгн мунайо
джна-ваірґйа-йуктай
пайантй тмані чтмна
бгактй рута-ґхітай
(Бгаґ. 1.2.12)
Висновок з цього такий, що не існує методу, за яким би можна було повністю усвідомити Верховного Бога-Особу, але Його присутність можна частково відчути і зрозуміти у відданому служінні, котре починається слуханням, повторенням і т. д.