ВІРШ 1
брахмовча
йатродйата кшіті-талоддгарайа бібграт
крауі тану сакала-йаджа-майім ананта
антар-махрава упґатам ді-даітйа
та дашрайдрім іва ваджра-дгаро дадра
брахм увча — Господь Брахма сказав; йатра — того часу (коли) ; удйата — спробував ; кшіті - тала — земну планету; уддгарайа — щоб підняти ; бібграт — прибрав ; крауім — розваги; танум—форму; сакала—сукупно; йаджа- майім — всеохопні жертвопринесення ; ананта — Безмежний; антар — усередині всесвіту; мах-араве — у великий океан Ґарбга ; упґатам — з’явившись ; ді — перший ; даітйам — демон ; там — його ; дашрай — іклом ; адрім — летюча гора; іва — наче; ваджра-дгара — повелитель блискавок; дадра — протнув.
Господь Брахма сказав: Коли безмежно могутній Господь задля розваги прибрав форми вепра і намірився підняти земну планету з вод Ґарбгодаки, велетенського всесвітнього океану, перед Ним з’явився перший демон [Хіран’якша], і Господь проткнув його Своїм іклом.
ПОЯСНЕННЯ: Від самого творення завжди було два класи живих істот, що домінують на планетах всесвіту, — демони та півбоги (вайшнави). Господь Брахма — це перший півбог, а Хіран’якша — перший демон у цьому всесвіті.
Планети плавають у повітрі як невагомі кулі лише за певних умов, і тільки-но ці умови порушуються, планетам загрожує падіння в океан Ґарбгодака, що заповнює половину всесвіту. Друга половина всесвіту являє собою кулясте склепіння, і в ньому розміщені незліченні планетні системи. Кружляння кулястих планет у невагомому повітрі залежить від їхньої внутрішньої структури, і сучасне викачування нафти з надр землі через бурові свердловини — це новітня демонічна діяльність, яка може вкрай згубно вплинути на рух Землі по орбіті. До такої біди вже колись спричинилися демони на чолі з Хіран’якшею (що жадав нажитися на золотій лихоманці): вони порушили рівновагу Землі і, нездатна більше невагомо ширяти, вона впала в океан Ґарбгодака. Тоді Господь, що підтримує все матеріальне творіння, прибрав форми велетенського вепра і велетенським, відповідно, рилом дістав Землю з вод Ґарбгодаки. Шрі Джаядева Ґосвамі, великий вайшнавський поет відобразив це у своїй пісні:
васаті даана-ікхаре дгараі тава лаґн
аіні калака-калева німаґн
кеава дгта-ӯкара-рӯпа
джайа джаґадіа харе
«О Кешаво! О Верховний Господи, що прибрав форми вепра! Господи! Земна планета, спочиваючи на Твоїх іклах, була подібна до значеного темними мітками місяця».
Ось із чого можна пізнати втілення Господа. Втілення Господа — не вигадка фантазерів, які творять втілення в своїй уяві. Втілення Господа з’являється за певних надзвичайних умов, як за описаного вище випадку, і звершує щось таке, що не вміщується у крихітному людському мозкові. Сучасні творці численних копійчаних втілень можуть взяти собі на увагу справжнє Боже втілення у подобі велетенського вепра з рилом, на якому легко поміщалася земна планета.
Коли Господь з’явився, щоб підняти з океану Землю, демон на ім’я Хіран’якша спробував перешкодити Господу в Його місії, і тому Господь вбив цього демона, проткнувши іклом. На думку Шріли Джіви Ґосвамі Господь убив демона Хіран’якшу Своєю рукою. Як пояснює Шріла Джіва Ґосвамі, Господь спочатку вбив демона Своєю рукою, а вже тоді простромив іклом. Шріла Вішванатга Тгакура тримається тої самої думки.