ВІРШ 17
джййн ґуаір авараджо ’пй адіте сутн
локн вічакрама імн йад атгдгійаджа
кшм вманена джаґхе тріпада-ччгалена
йчм те патгі чаран прабгубгір на члйа
джййн — найбільший ; ґуаі — якостями ; авараджа — трансцендентний ; апі — хоча такий ; адіте — Адіті ; сутнм — всіх синів (відомих як Адіт’ї); локн — всі планети; вічакраме — покрив ; імн — у цьому всесвіті ; йат — той , хто ; атга — тому ; адгійаджа — Верховний Бог - Особа ; кшмм — усі землі; вманена — у втіленні Вамани; джаґхе — прийняв; тріпада — три кроки; чгалена — вдаючи; йчм — жебрання; те — без; патгі чаран — відхилення від істинного шляху ; прабгубгі — правителями ; на — ніколи; члйа — бути позбавленим.
Хоча Господь трансцендентний до всіх матеріальних якостей, Він затьмарив Своїми якостями усіх Адіт’їв, синів Адіті. Господь з’явився як найменший син Адіті. Він переступив усі планети всесвіту. Отже Він — Верховний Бог-Особа. Вдаючи, ніби прохає три кроки землі, Господь забрав у Балі Махараджі всі землі, які той мав. Господь прохав Балі Махараджу тільки тому, що, не попрохавши дозволу власника, жоден повелитель не має права відібрати законні володіння.
ПОЯСНЕННЯ: Історію про Балі Махараджу та про те, як він давав милостиню Ваманадеві, описано у Восьмій пісні «Шрімад-Бгаґаватам». Балі Махараджа завоював усі планети у всесвіті, і вони законно належали йому. Якщо цар завдяки своїй силі підкоряє інших царів, завойовані володіння вважають за його законну власність. Отак Балі Махараджі належали всі землі всесвіту. Разом з тим про нього йшла слава дуже щедрого до брахман царя. Отож Господь немов бідний брахмана попрохав від Балі Махараджі у милостиню три кроки землі. Господь — володар усього сущого — міг просто забрати в Балі Махараджі всі його землі, однак Він не вчинив цього тому що Балі Махараджа володів усім по праву царя. Коли Господь Вамана попрохав у Балі Махараджі таке мізерне подаяння, духовний вчитель Балі Махараджі, Шукрачар’я, заборонив своєму учневі робити це, тому що розпізнав під подобою жебрака Ваманадеви Самого Вішну. Однак Балі Махараджа, зрозумівши, що в нього просить подаяння Сам Вішну, пішов усупереч наказу свого духовного вчителя і без вагань погодився дати Ваманадеві стільки землі, скільки Він попрохав. Отримавши цю обіцянку, Господь Вамана першими двома ступенями покрив весь усесвіт і тоді спитав у Балі Махараджі, куди ступити втретє. Балі Махараджа радо запропонував Господу ступити на його голову. Внаслідок Балі Махараджа, замість того щоб втратити усі свої володіння, отримав милість Господа, що відтоді став його постійним супутником та брамником. Отже, пожертвувавши всім задля Господа, людина нічого не втрачає — навпаки, вона здобуває те, чого ніколи не могла навіть сподіватися.