ВІРШ 25
вакша-стгала-спара-руґна-махендра-вха-
дантаір віамбіта-какубджуша ӯга-хсам
садйо ’субгі саха вінешйаті дра-хартур
віспгӯрджітаір дгануша уччарато ’дгісаінйе
вакша-стгала—грудей; спара—торкнувшись; руґна—зламаний; мах-індра—небесного царя; вха—носій; дантаі — бивні; віамбіта — осяяні; какуп-джуша — усі сторони світу вшановані; ӯга-хсам — заходився від сміху; садйа — вмить; асубгі — життям; саха — з; вінешйаті — вбитий; дра-харту — викрадач дружини; віспгӯрджітаі — коли дзенькнула тятива; дгануша — лука; уччарата — що походжав; адгісаінйе — під час бою між воїнів обох сторін.
У герці небесного царя Індри з Раваною бивень Індриного слона-носія, вдарившись об груди Равани, розлетівся на друзки і осяяв усі сторони світу. Гордий зі своєї звитяги Равана походжав між воїнами у самій гущі бою, вважаючи себе завойовником усього світу. Але його вдоволений регіт враз обірвався, коли дзенькнула тятива лука Рамачандри, Бога-Особи, і він випустив дух.
ПОЯСНЕННЯ: Хоч би якою могутністю володіла жива істота, якщо Бог прирік її на смерть, її не врятує ніхто. І, так само, хоч би яка слабка була істота, якщо Господь захищає її, її не знищить ніхто.