ВІРШ 32
ґопаір макге пратіхате враджа-віплавйа
деве ’бгіваршаті паӯн кпай ріракшу
дгарточчгіліндграм іва сапта-дінні сапта-
варшо махідхрам анаґгаіка-каре салілам
ґопаі — пастухами; макге — коли жертвопринесення райському цареві; пратіхате — припинено; враджа-віплавйа — щоб спустошити до тла Враджабгумі, землю Крішниних ігор; деве — коли небесний цар; абгіваршаті — заливав сильним дощем; паӯн — тварин; кпай — безпричинною милістю; ріракшу — бажаючи захистити їх; дгарта — підняв; уччгіліндграм — вирвав і взяв, наче парасоль; іва — точно як; сапта-дінні — впродовж семи днів підряд; сапта-варша — дарма що Йому було тільки сім років; махідграм — пагорб Ґовардгана; анаґга — невтомний; ека-каре — в одній руці; салілам — завиграшки.
Коли пастухи Вріндавани на Крішнине прохання припинили жертвопринесення небесному царю Індрі, на Вріндавану впала безперервна злива, яка тривала сім днів, загрожуючи змити з поверхні землі всю Враджу. З безпричинної милости до жителів Враджі Господь Крішна, прикриваючи худобу від потоків води, одною рукою завиграшки підняв пагорб Ґовардгану, дарма що Йому тоді було лише сім років.
ПОЯСНЕННЯ: Діти часто граються з грибами, немов з парасольками, називаючи їх жаб’ячими парасольками. Натомість Господь Крішна у Свої сім років підхопив великий пагорб у Вріндавані, який називається Ґовардгана Парвата, і тримав його одною рукою сім днів підряд, захищаючи тварин та вріндаванців від гніву Індри, царя райських планет, що його жителі Враджабгумі залишили без щорічного жертвопринесення.
Насправді тому, хто служить Верховному Господу, не потрібно підносити півбогам жертви на подяку за блага, що вони дарують. Рекомендуючи жертви півбогам, ведичні писання таким чином виховують у жертводавців розуміння того, що над ними існують вищі сили. Півбогів уповноважує Господь, що призначає їх на пост божеств наглядати за матеріальною життєдіяльністю всесвіту. За словами «Бгаґавад- ґіти» поклонятись тому чи іншому півбогу означає поклонятись непрямо Верховному Господеві. Але якщо поклонятися безпосередньо Верховному Господеві, немає потреби поклонятися півбогам чи складати їм жертви, рекомендовані за тих чи інших обставин. Ось чому Господь Крішна порадив жителям Враджабгумі не складати ніяких жертв небесному царю Індрі. Але Індра, не знавши, що у Враджабгумі живе Господь Крішна, розгнівався на жителів Враджабгумі і спробував відомстити їм за образу. Проте всемогутній Господь Своєю особистою енерґією врятував усіх жителів Враджабгумі разом з худобою, незаперечно довівши, що відданому Самого Верховного Господа не треба годити ніяким півбогам, навіть найвищим, як-от Брахма й Шіва. Ця розвага Крішни не залишає жодного сумніву, що Господь Крішна є Бог-Особа і був Бог-Особа за будь-яких обставин — і ще немовлям на руках у матері, і в 7 років, і в 125 років. Ніколи, ні за яких обставин, Крішна не перебував на рівні звичайної людини, і навіть у похилому віці Він виглядав на шістнадцятирічного юнака. Це й відзначає трансцендентне тіло Господа.