ВІРШ 48
садгрйа нійамйа йатайо йама-карта-хеті
джахйу свар іва ніпна-кганітрам індра
садгрйак — умоглядне філософствування чи штучна медитація; нійамйа — опанування; йатайа — містики; йама-карта-хетім — метод духовного розвитку; джахйу — відкинуті; свар — цілковито незалежний; іва — як; ніпна — криниці; кганітрам — обтяжливе копання; індра — півбог, повелитель дощів.
У такому трансцендентному стані немає потреби штучно приборкувати розум, філософствувати чи медитувати за звичаєм ґ’яні та йоґів. Той, хто досягнув цього рівня, облишає всі такі методи, так само як небесний цар Індра не обтяжує себе риттям криниці.
ПОЯСНЕННЯ: Якщо бідна людина потребує води, вона копає собі криницю, беручи на себе всі пов’язані з цим труди. Так само люди, бідні на трансцендентне усвідомлення, філософствують на розумовому рівні або, приборкуючи чуття, медитують. Але їм невтямки, що і приборкати чуття, і осягнути духовну досконалість можна за одним заходом, щойно людина візьметься до трансцендентного любовного служіння Верховній Особі, Богові-Особі. Ось чому навіть великі звільнені душі прагнуть разом з іншими слухати про Господні діяння та оспівувати їх. Приклад з Індрою у вірші дуже влучний. Індра, цар райських планет, — це панівне божество, півбог, який розпоряджається рухом хмар та дощами у всьому всесвіті. Тож йому самому, щоб забезпечити водою себе, не потрібно рити криницю. Ідея про те, що Індра копатиме колодязь, аби забезпечити себе водою, просто сміховинна. Так само ті, хто з любов’ю служить Господу, досягли остаточної мети життя, а тому їм ні до чого філософствувати в пошуках істини щодо природи Бога та Його діянь. І медитувати на уявну чи справжню форму Господа таким відданим не потрібно. Своїм реальним трансцендентним любовним служінням Господу, Його чисті віддані вже здобули всі плоди філософствування та медитації. Отже, істинна досконалість життя — це виконувати трансцендентне любовне служіння Господеві.