ВІРШ 9
йад венам утпатга-ґата двіджа-вкйа-ваджра-
нішплуша-пауруша-бгаґа нірайе патантам
тртвргіто джаґаті путра-пада ча лебге
дуґдг васӯні васудг сакалні йена
йат — коли; венам — царя Вену; утпатга-ґатам — що зійшов з праведної путі; двіджа — брахман; вкйа — прокльонів; ваджра—блискавкою; нішплуша—спалені; пауруша — величні діяння; бгаґам — багатство; нірайе — в пекло; патантам — що сходив; тртв — рятуючи; артгіта — що Його молив про це; джаґаті — у світі; путра-падам — становище сина; ча — а також; лебге — досяг; дуґдг — здобув; васӯні — природні дари; васудг — землею; сакалні — всілякі; йена — що.
Махараджа Вена зійшов з праведної путі, і брахмани скарали його блискавкою свого прокляття. Воно спалило царя Вену разом з усіма його добрими діяннями та багатствами і скинуло його до пекла. Тоді Господь зі Своєї безпричинної милости зійшов у цей світ як Махараджа Прітгу, син царя Вену, і врятував проклятого царя від пекла. Махараджа Прітгу змусив Землю родити всіляке збіжжя.
ПОЯСНЕННЯ: За устрою варнашрама - дгарми праведні і вчені брахмани природно піклуються про все суспільство. Безкорисливо беручи на себе тяжкий обов’язок наставників, брахмани вчили правителів керувати державою так, щоб у ній панувала праведність. Завдяки цьому держава була державою загального процвітання й добробуту. Царі чи керівники-кшатрії у всьому радились із своїми вченими брахманами. Ці монархи в жодному разі не були автократами. Правлячи своїми підданими, вони керувалися принципами авторитетних книг великих мудреців та писань: «Ману-самхіти» та інших творів. Ніхто не бачив потреби, щоб в ім’я демократії менш розумні люди винаходили власні конституції. Малоінтелектуальне поспільство дуже слабо розуміє, що саме йому подарує благо, так само як дитина дуже слабо розуміється на тому, що саме їй придасться у майбутньому. Несвідому дитину веде шляхом розвитку навчений досвідом батько, і, відповідно, подібний до дитини людський загал так само потребує керівника. Закони, що враховують інтереси всіх членів суспільства, уже існують: це «Ману-самхіта» та інші ведичні писання. Вчені брахмани засновували свої поради царям саме на вказівках цих загальновизнаних книг знання, беручи до уваги конкретні обставини, час та місце. Такі брахмани не працювали за плату, і тому не вагались звести цареві на очі заповіді писань. Ця система проіснувала аж до часів Махараджі Чандраґупти, чиїм прем’єр-міністром був брахмана Чанак’я, який не брав за свою службу ніякої платні.
Махараджа Вена, однак, не правив на цих засадах і не слухав учених брахман. Ліберальним брахманам особисто це не шкодило, але їх турбував добробут усіх жителів царства. Вони вирішили покарати царя Вену за недостойну поведінку. Отож вони піднесли молитви до Всемогутнього Господа і, крім того, прокляли царя.
Просто виявивши непокору великій душі, людина вкорочує собі вік, втрачає смиренність, добре ім’я, праведність, можливість піднятися на вищі планети і благословення від великих осіб. Треба щосили старатись діяти за настановами й прикладом великих душ. Безперечно, Махараджа Вена тільки завдяки своїй доброчесній діяльності в минулому зміг стати царем, однак, свідомо знехтувавши великими душами, він був покараний і втратив усі зазначені вище надбання. У «Вамана Пурані» наведено повний опис історії Махараджі Вени та його занепаду. Коли Махараджа Прітгу довідався про пекельні муки свого батька, Вени (що отримав наступне народження в сім’ї млеччг і страждав від прокази), він одразу привіз колишнього царя на Курукшетру, щоб він там очистився, і звільнив батька від усіх мук.
Махараджа Прітгу, втілення Бога, зійшов на Землю у відповідь на молитви брахман, що прохали Господа навести лад на планеті. Він виростив на Землі всяке збіжжя, а разом з тим він виконав синівський обов’язок звільнити батька з пекельних умов. Слово путра означає «рятівник від пекла», бо пекло називають пут. Ось що таке достойний син.