ВІРШ 29
бгаґавач-чхікшітам аха
караві хй атандріта
нехамна прадж-сарґа
бадгйейа йад-ануґрахт
бгаґават — від Бога-Особи; ікшітам — навчений; ахам — я; караві — діючи; хі — безсумнівно; атандріта — як знаряддя; на — ніколи; іхамна — дарма що дію; прадж-сарґам — народження живих істот; бадгйейам — зумовлюсь; йат — поістині; ануґрахт — ласкою.
Будь ласка, навчи мене, щоб я, отримавши знання від Тебе, Бога-Особи, міг діяти як Твоє знаряддя і творити живі істоти, не заплутуючись у цій діяльності.
ПОЯСНЕННЯ: Брахмаджі не хоче бути умоглядним теоретиком, що покладається на власне знання і залишається спутаний матерією . Кожен повинен ясно усвідомити, що в усіх своїх діях він залишається лише знаряддям. Зумовлена душа — знаряддя в руках зовнішньої, ілюзорної енерґії Господа, званої ґуамайі мй, а на рівні звільнення жива істота стає знаряддям волі Самого Бога-Особи. Бути знаряддям волі Самого Господа — це природне відначальне становище живої істоти, тимчасом як бути знаряддям у руках ілюзорної енерґії Господа — це для живої істоти матеріальне рабство. В зумовленому стані жива істота тільки теоретизує про Абсолютну Істину та Господні діяння. Натомість незумовлена нічим жива істота отримує знання прямо від Господа. Завдяки цьому звільнена душа у своїх діях не помиляється і не має звички нічого вигадувати. «Бгаґавад-ґіта» (10.10–11) особливо наголошує, що чисті віддані, завше занурені в любовне трансцендентне служіння Господу, отримують поради прямо від Господа і тому несхибно просуваються шляхом додому, до Бога. Тому чисті віддані Господа не пишаються зі свого очевидного духовного поступу. Тимчасом умоглядні мислителі-невіддані, залишаючись у пітьмі ілюзорної енерґії, дуже пишаються своїм хибним розумінням, заснованим на непевних сліпих здогадах. Хоча Господь Брахма був настановлений на найвищу посаду у всесвіті, він хотів уникнути пастки, яку являють собою гордощі.