19
йм хур тмано хй ардга
рейас-кмасйа мніні
йасй сва-дгурам адгйасйа
пум чараті віджвара
йм — дружани, яка; ху — називається; тмана — тіла; хі — так; ардгам — половина; рейа — благо; кмасйа — бажань; мніні — о шановна; йасйм — якій; сва-дгурам — всі обов’язки; адгйасйа — довіривши; пумн — чоловік; чараті — рухається; віджвара — без хвилювання.
О шановна, дружина допомагає чоловікові в усіх сприятливих починаннях і дарує йому таке величезне благо, що її вважають за ліпшу половину його тіла. Чоловік може завжди довірити виконання будь-яких обов’язків дружині і, ні про що не хвилюючись, заходитися коло своїх справ.
ПОЯСНЕННЯ: Веди називають дружину ліпшою половиною чоловікового тіла, тому що на неї покладено відповідальність виконувати половину чоловікових обов’язків. Сімейний чоловік зобов’язаний виконувати п’ять жертвопринесень, панча-яґ’ю, щоб звільнитися від усіх гріхів, які неминуче супроводжують людську діяльність. Коли чоловік уподібнюється котам і собакам, він забуває про свій духовний обов’язок та духовні цінності і вважає жінку за знаряддя для задоволення своїх чуттів. Коли жінку вважають за знаряддя для задоволення своїх чуттів, на перше місце в її оцінці виходить її фізична врода, і щойно вона перестає задовольняти чуття чоловіка, між ними настає відчуження або розлучення. Але коли чоловік і дружина ставлять собі за мету духовну досконалість, допомагаючи одне одному на цьому шляху, фізична врода не грає для них такої великої ролі і їхні стосунки не залежать від злетів чи спадів так званої любові. У матеріальному світі про любов не може бути й мови. Шлюб — це, насправді, обов’язок який подружжя виконує задля духовного розвитку, допомагаючи одне одному і дотримуючись вказівок авторитетних писань. Тому шлюб відіграє важливу роль, не даючи людині опускатися до рівня котів і собак, що нічого не знають про духовні цінності.