32
атгопаспйа саліла
прн йамйа вґ-йата
дгййа джаджпа віраджа
брахма джйоті сантанам
атга — потім; упаспйа — доторкнувшись до води чи омившись; салілам — води; прн йамйа — занурившись у транс; вк-йата — приборкавши мову; дгййан — медитуючи; джаджпа — промовляв вустами; віраджам — чисті; брахма — гімни Ґаятрі; джйоті — сяйво; сантанам — вічне.
Після того брахмана омився водою і мовчки занурився в транс, медитуючи на вічне сяйво і нечутно промовляючи вустами гімни Ґаятрі.
ПОЯСНЕННЯ: Як після випорожнення треба скупатися, так і після статевих зносин треба омитися водою, тим більше, якщо це сталося недозволеного часу. Каш’япа Муні став медитувати на безособистісне брахмаджйоті, нечутно промовляючи мантру Ґаятрі. Коли ведичну мантру потворюють лише вустами, нечутно для всіх інших, крім самого молільника, цей метод читання мантри називається джапа. А коли мантру повторюють голосно, цей метод називається кіртан. Ведичний гімн: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе — можна повторювати і стиха, лише для себе, і голосно, тому його називають маха-мантрою, або великим гімном.
З цього вірша випливає, що Каш’япа Муні був імперсоналіст. Якщо порівняти його дії і дії Тгакури Харідаси, про якого згадано вище, стає зрозуміло, що персоналіст здатний панувати над чуттями ліпше від імперсоналіста. Це пояснює «Бгаґавад-ґіта»: пара дшв нівартате, тобто людина байдужіє до речей нижчої природи тоді, коли досягає вищого рівня буття. Омившись і повторивши Ґаятрі людина стає чистою, але маха-мантра має таку силу, що її можна повторювати і вголос, і про себе, — за будь-яких обставин, і вона захистить від усіх небезпек матеріального існування.