20

ПОЯСНЕННЯ: Верховний Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, з’являється у цьому світі з подвійною місією: звільнити вірних і знищити лиходіїв. Однак, тому що Господь абсолютний, обидві місії, хоча здаються різними, в остаточному підсумку суть одне. Коли Він знищує когось такого, як Шішупала, це дає тому таке саме благо, яке дістають віддані, яких Господь захищає. Усі воїни, які воювали проти Арджуни, але разом з тим бачили Господнє лотосове обличчя, досягнули обителі Господа, як і Його віддані. Варто звернути увагу на вжиті тут слова «втіха для очей». Коли воїни з ворожого табору бачили навпроти себе Господа Крішну, вони захоплювались Його красою і в них прокидалась схильність любити Бога. Шішупала також бачив Господа, але він бачив Господа як ворога, і в ньому любов до Бога не прокинулась. Тому Шішупала злився з Господом, розчинившись у безособистісному сяйві Його тіла, брахмаджйоті. Інші люди, які перебували в проміжному становищі і які не вважали Господа ні другом, ні ворогом, але проявляли якусь прихильність до Бога, захоплюючись Його обличчям, відразу ж були перенесені на духовні планети, Вайкунтги. Особиста обитель Господа має назву Ґолока Вріндавана, а обителі Його довершених часток називаються Вайкунтгами і на них Господь присутній як Нараяна. Любов до Бога дрімає у серці кожної живої істоти, і весь процес відданого служіння Господу покликаний пробудити цю приспану вічну любов до Бога. Але міра цього трансцендентного пробудження може бути різна. Ті, хто пробудив любов до Бога найвищою мірою, повертаються в духовний світ на планету Ґолока Вріндавана, а ті, хто щойно пробудився в любові до Бога завдяки щасливому випадку чи спілкуванню, переносяться на планети Вайкунтги. За своєю суттю Ґолока і Вайкунтги не відрізняються, але на Вайкунтгах Господу служать в настрої захоплення Його безмежним багатством, тимчасом як на Ґолоці Господу служать з природної любові.

Любов до Бога прокидається завдяки спілкуванню з чистими відданими Господа. В цьому вірші варто відзначити слова пртгстра-пӯта. Воїни, які споглядали прекрасне обличчя Господа на Курукшетрі, спочатку очистились під зливою стріл Арджуни. Господь прийшов з місією полегшити тягар світу, і Арджуна допомагав Господу, воюючи заради Його цілей. Задля себе Арджуна відмовився було воювати, і Господь виклав йому всю «Бгаґавад-ґіту», схиляючи його Своїми повчаннями до участі в битві. Арджуна був чистий відданий Господа і тому, пожертвувавши власним рішенням, він погодився воювати задля Господа. Арджуна воював для того, щоб допомогти Господу в Його місії, яка полягала в зменшенні світового тягаря. Всі дії чистого відданого присвячені Господу, бо особистих інтересів чистий відданий не має. Загинути від руки Арджуни означало було все одно, що загинути від руки Самого Господа. Коли стріла Арджуни поцілювала ворога, той очищувався від всієї матеріальної скверни і ставав достойним увійти в духовне царство. У воїнів, які захоплювались лотосовими стопами Господа і споглядали Його обличчя, прокидалась любов до Бога, і вони йшли на Вайкунтгу, а не в безособистісне брахмаджйоті, як Шішупала. Шішупала вмер, не маючи анінайменшої шани до Господа, тоді як інші воїни оцінили Його велич. І він, і вони потрапили до духовного неба, але ті, в кому прокинулась любов до Бога, увійшли на планети трансцендентного неба.

Уддгава, як можна зрозуміти, сумував, вважаючи, що йому пощастило менше, ніж воїнам на Курукшетрі, бо вони досягли Вайкунтги, а він залишився побиватися за Господом.