8
сӯта увча
харер дгта-кроа-тано сва-мйай
ніамйа ґор уддгараа расталт
ліл хірайкшам аваджай хата
саджта-харшо мунім ха бграта
сӯта увча — Сута сказав; харе — Господа; дгта — хто прийняв; кроа — вепра; тано — тіло; сва-мйай — Своєю божественною енерґією; ніамйа — почувши; ґо — Землі; уддгараам — підняття; расталт — з дна океану; лілм — розвагу; хірайкшам — демона Хіран’якшу; аваджай — недбало; хатам — вбив; саджта-харша — захоплений; мунім — мудрецю (Майтреї); ха — сказав; бграта — Відура.
Сута Ґосвамі вів далі: Відура, нащадок Бгарати, був захоплений розповіддю про те, як Господь, силою Своєї божественної енерґії прийнявши подобу вепра, задля розваги підняв Землю з дна океану і завиграшки вбив демона Хіран’якшу. Вислухавши цю розповідь, Відура знову звернувся до мудреця.
ПОЯСНЕННЯ: Тут сказано, що Господь прийняв форму вепра силою Своєї енерґії. Зумовлена душа змушена приймати те чи інше тіло під тиском матеріальних законів, яким вона підвладна, але тут ясно сказано, що Господь прийняв тіло вепра не під тиском якої-небудь зовнішньої сили. У «Бгаґавад-ґіті» сказано те саме: коли Господь сходить на Землю, Він приймає ту чи іншу форму силою Своєї внутрішньої енерґії. Отже, в Господній формі немає ні грана матеріальної енерґії. Майаваді вважають, що, коли Брахман набуває форми, ця форма є породженням майі. Але їхня теорія не має під собою ніяких підстав, бо, хоча майа вища від зумовленої душі, вона ніколи не може бути вищою від Верховного Бога-Особи. Вона підпорядкована Верховному Господу, і це підтверджує «Бгаґавад-ґіта». Майа діє під наглядом Господа і ніколи не може підкорити Його Самого. Майаваді уявляють собі, що жива істота — це Верховна Абсолютна Істина, яка потрапила під покров майі, але ці здогади цілковито неприйнятні, тому що майа не має сили покрити Всевишнього. Її ілюзорна сила може покрити маленьку частку Брахмана, але не Верховний Брахман.