7
тата самдгі-йуктена
крій-йоґена кардама
сампрапеде харі бгактй
прапанна-варадушам
тата — тоді, виконуючи цю аскезу; самдгі-йуктена — в трансі; крій-йоґена — бгакті-йоґою, або поклонінням Господу; кардама — мудрець Кардама; сампрапеде — служив; харім — Богові-Особі; бгактй — у відданому служінні; прапанна — відданим душам; вара-душам — той, хто дарує всі благословення.
Своєю аскезою, в трансі з відданістю поклоняючись Господу, мудрець Кардама задовольнив Бога-Особу, що швидко дарує всі благословення тим, хто віддається під Його притулок.
ПОЯСНЕННЯ: Тут ідеться про важливість медитації. Кардама Муні, виконуючи містичну йоґу, протягом десяти тисяч років практикував медитацію, щоб задовольнити Верховного Бога-Особу, Харі. Отже, хоч би який шлях людина обрала — чи вона практикує йоґу, чи вона шукає Бога за допомогою філософських роздумів, — її зусилля повинні містити в собі якусь частку відданості. Без відданості ні в чому неможливо досягнути досконалості. Вершина досконалості і самоусвідомлення полягає в тому, щоб пізнати Верховного Бога-Особу. У шостій главі «Бгаґавад-ґіти» ясно сказано, що найвищий йоґ — це той, хто постійно занурений у свідомість Крішни. Також тут сказано, що Бог-Особа, Харі, виконує бажання Свого вірного відданого. Щоб досягнути справжнього успіху, треба віддатися лотосовим стопам Бога-Особи, Харі, чи Крішни. Віддане служіння, або практика свідомості Крішни, — це прямий метод досягнення успіху, а всі інші методи, хоча й авторитетні, непрямі. Якщо ще врахувати, що зараз триває епоха Калі, то стає ще очевидніше, що прямий метод більш прийнятний, ніж непрямі, тому що в людей зараз коротке життя, слабкий інтелект, вони страждають від злиднів і численних нещасть. Тому Господь Чайтан’я дав людству найбільший дар: за цієї епохи досконалості в духовному житті можна досягнути просто повторюючи святе ім’я Бога.
Слова сампрапеде харім означають, що Кардама Муні задовольнив Верховного Бога-Особу, Харі, виконуючи різні форми відданого служіння. На віддане служіння вказують також слова крій-йоґена. Кардама Муні не лише медитував, але й виконував віддане служіння. Щоб досягнути досконалості в йозі чи медитації, треба виконувати віддане служіння, слухаючи про Господа, оспівують Його, пам’ятаючи про Нього тощо. Пам’ятання — це також медитація. Але про кого треба пам’ятати? Треба пам’ятати Верховного Бога-Особу. Терба не лише пам’ятати про Верховну Особу, але й слухати про Господні діяння і оспівувати їх. Це пояснюють усі авторитетні писання. Протягом десяти тисяч років виконуючи різні форми відданого служіння, Кардама Муні досягнув у своїй медитації досконалості, але за цієї епохи Калі повторити його досягнення неможливо, тому що нині мало хто доживає навіть до ста років. Хто за наших часів спроможний строго дотримуватися численних приписів йоґи? Крім того, навіть на цьому шляху досконалості досягають тільки віддані душі. Як може називати себе відданою душею той, хто навіть не згадує за Бога-Особу? Про яку практику йоґи може бути мова, якщо людина не медитує на Бога-Особу? На жаль люди цієї епохи, насамперед демонічні натури, хочуть бути обдурені. Тому Верховний Бог-Особа посилає великих дурисвітів, які під вивіскою йоґи обдурюють їх і допомагають їм повністю змарнувати своє життя. Тому в «Бгаґавад-ґіті» (16.17) ясно сказано, що самозвані авторитети, шахраї, які чваняться незаконно здобутим багатством, вдаються до йоґи, не дотримуючись ніяких достовірних писань. Оббираючи нетямущих людей, які хочуть бути обдуреними, вони дуже пишаються цими грошима.