No edit permissions for Ukrainian

4

ато хй анйонйам тмна
брахма кшатра ча ракшата
ракшаті смвйайо дева
са йа сад-асад-тмака

ата  —  тому; хі  —  певно; анйонйам  —  одне одного; тмнам  —  себе; брахма  —  брахмани; кшатрам  —  кшатрії; ча  —  і; ракшата  —  захищають; ракшаті сма  —  захищає; авйайа  —  нетлінний; дева  —  Господь; са  —  Він; йа  —  хто; сат-асат-тмака  —  втілення причини й наслідку.

Тому брахмани й кшатрії захищають одне одного і самих себе. Господь Сам, що є причиною й наслідком усього сущого і разом з тим завжди незмінний, захищає їх таким чином, через їхню взаємну турботу.

ПОЯСНЕННЯ: Весь соціальний лад варн та ашрамів засновується на співпраці і призначений для того, щоб усіх підняти до найвищого рівня духовного пізнання. Кшатрії повинні захищати брахманів, а брахмани повинні просвіщати кшатріїв. Коли брахмани й кшатрії належним чином співпрацюють, тоді інші, підпорядковані їм, класи    —    а саме вайш’ї, комерсанти, і шудри, робітники,    —    природно процвітають. Отже, вся життєдіяльність ведичного суспільства з його детально продуманим устроєм залежить від брахманів і кшатріїв. Справжній захисник усіх створінь    —    це Господь, але Він стоїть осторонь від справ цього світу, особисто не втручаючись у них. Щоб захищати кшатріїв, Він створює брахманів, а для того, щоб захищати брахманів, Він створює кшатріїв. Сам Він залишається осторонь від усієї діяльності цього світу, й тому Його називають нірвікра, «бездіяльним». Він не зобов’язаний нічого робити. Він настільки великий, що Він нічого не робить Сам    —    усе роблять Його енерґії. І брахмани, і кшатрії, і все, що ми бачимо в цьому світі,    —    це Його різні енерґії, що взаємодіють одна з одною.

Хоча всі індивідуальні душі різні, Наддуша в кожному серці одна    —    Верховний Бог-Особа. Своїми якостями й діями кожна індивідуальність відрізняється від інших, як, наприклад, відрізняються між собою брахмани, кшатрії та вайш’ї, але коли окремі індивідуальні душі злагоджено співпрацюють, Верховний Бог-Особа, Параматма, чи Наддуша в кожному серці, задоволений цим і всебічно захищає ці душі. Як уже сказано перед тим, брахмани створені з Господніх вуст, а кшатріїв    —    з Його грудей чи рук. Коли різні касти, чи суспільні класи, незважаючи на різницю в своїй фаховій діяльності, співпрацюють між собою і живуть у повній злагоді, тоді Господь задоволений ними. Саме для цього призначена система чотирьох варн і чотирьох ашрамів. Якщо члени різних ашрамів та варн злагоджено співпрацюють у свідомості Крішни, то Господь дбайливо піклуватиметься про таке суспільство, і в цьому немає жодного сумніву.

У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що Господь    —    володар усіх тіл. Індивідуальна душа    —    володар свого індивідуального тіла, але Господь ясно каже: «Дорогий Бгарато, знай, що Я також кшетра-ґ’я». Кшетра-ґ’я означає «той, хто усвідомлює тіло, тобто володіє ним». Індивідуальна душа    —    володар індивідуального тіла, але Наддуша, Бог-Особа, Крішна    —    володар усіх тіл, які тільки є. Він володар не лише людських тіл, але й тіл птахів, тварин та всіх інших істот, не лише на цій планеті, але й на інших також. Він верховний владика, тому, захищаючи різні індивідуальні душі, Він не розділяється на різні частини. Він залишається єдиним і неподільним. Хоча сонце опівдні стоїть над головою в кожного, це не означає, що воно ділиться на окремі частини. Одна людина думає, що сонце стоїть тільки в неї над головою, а інша, за п’ять тисяч кілометрів від неї, думає, що сонце світить тільки над її головою. Так само Верховний Бог-Особа, Наддуша,    —    один, але здається, що Він індивідуально наглядає за кожною окремою душею. Це не означає, що індивідуальна душа і Наддуша    —    це одне й те саме. Вони єдині за своєю духовною природою, але індивідуальна душа відмінна від Наддуші.

« Previous Next »