4
ато хй анйонйам тмна
брахма кшатра ча ракшата
ракшаті смвйайо дева
са йа сад-асад-тмака
ата — тому; хі — певно; анйонйам — одне одного; тмнам — себе; брахма — брахмани; кшатрам — кшатрії; ча — і; ракшата — захищають; ракшаті сма — захищає; авйайа — нетлінний; дева — Господь; са — Він; йа — хто; сат-асат-тмака — втілення причини й наслідку.
Тому брахмани й кшатрії захищають одне одного і самих себе. Господь Сам, що є причиною й наслідком усього сущого і разом з тим завжди незмінний, захищає їх таким чином, через їхню взаємну турботу.
ПОЯСНЕННЯ: Весь соціальний лад варн та ашрамів засновується на співпраці і призначений для того, щоб усіх підняти до найвищого рівня духовного пізнання. Кшатрії повинні захищати брахманів, а брахмани повинні просвіщати кшатріїв. Коли брахмани й кшатрії належним чином співпрацюють, тоді інші, підпорядковані їм, класи — а саме вайш’ї, комерсанти, і шудри, робітники, — природно процвітають. Отже, вся життєдіяльність ведичного суспільства з його детально продуманим устроєм залежить від брахманів і кшатріїв. Справжній захисник усіх створінь — це Господь, але Він стоїть осторонь від справ цього світу, особисто не втручаючись у них. Щоб захищати кшатріїв, Він створює брахманів, а для того, щоб захищати брахманів, Він створює кшатріїв. Сам Він залишається осторонь від усієї діяльності цього світу, й тому Його називають нірвікра, «бездіяльним». Він не зобов’язаний нічого робити. Він настільки великий, що Він нічого не робить Сам — усе роблять Його енерґії. І брахмани, і кшатрії, і все, що ми бачимо в цьому світі, — це Його різні енерґії, що взаємодіють одна з одною.
Хоча всі індивідуальні душі різні, Наддуша в кожному серці одна — Верховний Бог-Особа. Своїми якостями й діями кожна індивідуальність відрізняється від інших, як, наприклад, відрізняються між собою брахмани,
У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що Господь — володар усіх тіл. Індивідуальна душа — володар свого індивідуального тіла, але Господь ясно каже: «Дорогий Бгарато, знай, що Я також кшетра-ґ’я». Кшетра-ґ’я означає «той, хто усвідомлює тіло, тобто володіє ним». Індивідуальна душа — володар індивідуального тіла, але Наддуша, Бог-Особа, Крішна — володар усіх тіл, які тільки є. Він володар не лише людських тіл, але й тіл птахів, тварин та всіх інших істот, не лише на цій планеті, але й на інших також. Він верховний владика, тому, захищаючи різні індивідуальні душі, Він не розділяється на різні частини. Він залишається єдиним і неподільним. Хоча сонце опівдні стоїть над головою в кожного, це не означає, що воно ділиться на окремі частини. Одна людина думає, що сонце стоїть тільки в неї над головою, а інша, за п’ять тисяч кілометрів від неї, думає, що сонце світить тільки над її головою. Так само Верховний Бог-Особа, Наддуша, — один, але здається, що Він індивідуально наглядає за кожною окремою душею. Це не означає, що індивідуальна душа і Наддуша — це одне й те саме. Вони єдині за своєю духовною природою, але індивідуальна душа відмінна від Наддуші.