16
ведхам дйа пурушам
аватіра сва-мйай
бгӯтн евадгі деха
бібгра капіла муне
веда — знай; ахам — я; дйам — первинний; пурушам — той, хто насолоджується; аватірам — втілився; сва-мйай — Своєю внутрішньою енерґією; бгӯтнм — усіх живих істот; евадгім — мов невичерпна скарбниця, що виконує всі бажання; дехам — тіло; бібграм — прийнявши; капілам — Капіла Муні; муне — о мудрче Кардамо.
Кардамо, я знаю, що зараз на землі за допомогою Своєї внутрішньої енерґії втілився предвічний Господь, Верховний Бог-Особа. Той, хто дарує живим істотам виконання всіх бажань, прийшов зараз у тілі Капіли Муні.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші сказано: пурушам аватіра сва-мйай. Верховний Бог-Особа — це завжди і вічно пуруша, або той, хто панує і насолоджується, і коли Він з’являється в цьому світі, Він ніколи не приймає від матеріальної енерґії. Духовний світ становить прояв Його особистої, внутрішньої енерґії, а матеріальний світ становить прояв Його матеріальної, або відокремленої, енерґії. Слова сва-мйай («Своєю внутрішньою енерґією») вказують на те, що Верховний Бог-Особа, сходячи в цей світ, завжди приходить у Своїй власній енерґії. Він може прибрати подобу людини, але Його тіло не буде матеріальне. Тому в «Бгаґавад-ґіті» чітко сказано, що тільки дурні та негідники, мудги, вважають тіло Крішни за тіло звичайної людини. Слово евадгім означає, що Він одвічно задовольняє всі насущні потреби живих істот. У Ведах також сказано, що Він — головна жива істота, яка виконує бажання всіх інших живих істот. Тому що Він забезпечує насущні потреби всіх інших, Його називають Богом. Всевишній — також жива істота, Він не є щось безособистісне. Як кожен із нас — індивідуальність, так і Верховний Бог-Особа — індивідуальність, але Він Верховна індивідуальність. В цьому полягає відмінність між Богом і звичайними живими істотами.