37
атго вібгӯті мама мйвінас тм
аіварйам ашґам ануправттам
рійа бгґаваті вспхайанті бгадр
парасйа ме те ’нувате ту локе
атго — тоді; вібгӯтім — могутність; мама — Мене; мйвіна — Господа майі; тм — ту; аіварйам — містичну досконалість; аша-аґам — що має вісім складових частин; ануправттам — йдучи слідом; рійам — багатство; бгґаватім — царства Бога; в — чи; аспхайанті — не бажають; бгадрм — сповненого блаженства; парасйа — Верховного Господа; ме — Мене; те — ті віддані; анувате — насолоджуються; ту — але; локе — в цьому житті.
Повністю занурений в думки про Мене, відданий не бажає навіть найвищих насолод, які існують на вищих планетних системах, включно з Сат’ялокою. Він не бажає восьми матеріальних досконалостей, які дарує містична йоґа, і не прагне досягнути царства Бога. Але навіть не бажаючи нічого, відданий ще за цього життя насолоджується всіма можливими благословеннями.
ПОЯСНЕННЯ: Існує багато різних вібгуті, або багатств, які дарує майа. Навіть на цій планеті ми знаємо різні форми матеріальної насолоди, але якщо комусь вдається потрапити на вищі планети, як оце Чандралока, Сонце або ще вище, на Махарлоку, Джаналоку й Тапалоку, не кажучи вже за найвищу планету матеріального світу, на якій живе Брахма і яка називається Сат’ялока, то там існують безмежні можливості для матеріальної насолоди. Наприклад, тривалість життя на вищих планетах незрівнянно більша, ніж на цій планеті. Відомо, що для жителя Місяця одни день триває земні півроку. А тривалість життя на найвищій планеті нам годі навіть уявити. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що дванадцять годин Брахми тривають стільки, що це важко уявити навіть нашим математикам. Така велич зовнішньої енерґії Господа, майі. Крім того, існують ще багатства, які своєю містичною силою здобувають йоґи. Вони також матеріальні. Відданий не прагне жодної з цих матеріальних насолод, хоча він може отримати будь-яку з них, просто побажавши. З милості Господа відданий просто силою свого бажання може досягнути дивовижного успіху, але істинний відданий не захоплюється цим. Господь Чайтан’я Махапрабгу вчив, що не слід бажати матеріального багатства чи матеріальної слави, як не слід шукати насолоди в матеріальній красі, треба просто прагнути повністю зануритися в віддане служіння Господу, навіть якщо при тому не вдасться досягнути звільнення і доведеться народжуватися й помирати без кінця. Однак насправді тому, хто присвячує себе свідомості Крішни, звільнення забезпечене. Віддані насолоджуються всім, що доступне на вищих планетах і на планетах Вайкунтги. Тут зазначено: бгґаваті бгадрм. На планетах Вайкунтги вічно панує вмиротворення, але чистий відданий не прагне навіть туди. Однак все одно він потрапляє туди. Ще за цього життя він насолоджується всіма можливостями матеріального і духовного світів.