33
артграйатва абдасйа
драшур ліґатвам ева ча
тан-мтратва ча набгасо
лакшаа кавайо віду
артга-райатвам — те, що передає суть об’єкта; абдасйа — звуку; драшу — того, хто говорить; ліґатвам — те, що вказує на присутність; ева — також; ча — і; тат-мтратвам — тонкий елемент; ча — і; набгаса — ефіру; лакшаам — визначення; кавайа — вчені особи; віду — знають.
Наділені істинним знанням і мудрістю люди визначають звук як те, що передає образ об’єкта, вказує на присутність прихованого від наших очей мовця і становить тонку форму ефіру.
ПОЯСНЕННЯ: Як вказано в цьому вірші, коли йдеться про слухання, неодмінно мусить бути той, хто говорить, якщо ніхто не говорить, то немає мови про слухання. Тому ведичну науку, відому як шруті, тобто «почуте», називають також апауруша. Апауруша означає «те, що не повідало жодне матеріальне створіння». На початку «Шрімад-Бгаґаватам» сказано: тене брахма хд. Звук Брахмана, Веда, спочатку був вкладений в серце Брахми, першого мудреця (ді-кавайе). Як він став мудрецем? Коли йдеться про науку, повинен бути промовець і слухання. Хто говорив з Брахмою? В той час ще нікого не існувало, хто ж тоді був його духовним наставником? Він був єдине живе створіння, тому ведичне знання вклав у його серце Верховний Бог-Особа, що перебуває в кожному як Параматма. Як відомо, ведичну науку повідав Верховний Господь, і тому вона вільна від вад матеріального розуму. Матеріальне знання не може бути вільним від вад. Коли ми слухаємо щось від зумовленої душі, ми отримуємо недосконале знання. Будь-яку матеріальну інформацію плямують помилки, ілюзія, обман і чуттєва недосконалість. Ведичне знання дає Верховний Господь, трансцендентний до матеріального творіння, і тому воно досконале. Якщо ми отримаємо ведичне знання від Брахми в учнівській спадкоємності, ми отримаємо досконале знання.
Кожне слово, яке ми чуємо, криє в собі певний зміст. Коли ми чуємо слово «вода», за цим словом стоїть певна субстанція — вода. Так само, коли ми чуємо слово «Бог», воно має певний зміст. Якщо ми визнаємо за ним той зміст, який вкладає в це слово Сам Бог, це знання буде досконале. Але якщо ми будемо будувати власні здогади про значення слова «Бог», ми залишимося з недосконалим знанням. Науку про Бога викладає «Бгаґавад-ґіта», яку повідав Сам Бог-Особа. Вона містить досконале знання. Умоглядні мислителі чи так звані філософи, які будують власні теорія про Бога, ніколи не зрозуміють Його природи. Науку про Бога треба вивчати в учнівській спадкоємності, що бере початок від Брахми, першого учня, якого вчив науки про Бога Сам Бог. Науку про Бога можна пізнати, слухаючи «Бгаґавад-ґіту» від авторитетної особи, яка належить до учнівської спадкоємності.
Коли йдеться про здатність бачити, треба визнати існування форми. Перше, що можуть сприйняти наші чуття, — це небо. Небо являє собою початок усіх форм. З неба постають усі інші форми. Отже, небо — це перший об’єкт пізнання і джерело чуттєвого сприйняття.