ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ШОСТА

1 : Бог-Особа, Капіла, вів далі: Люба матінко, Я опишу тобі зараз різні аспекти Абсолютної Істини, пізнавши які кожен може звільнитися з-під впливу ґун матеріальної природи.

2: Знання являє собою найвищу досконалість самоусвідомлення. Я відкрию тобі це знання, яке розрубує вузли всіх прив’язаностей до матеріального світу.

3: Верховний Бог-Особа    —    це Верховна Душа, що не має початку. Він трансцендентний до якостей матеріальної природи і вищий за буття матеріального світу. Він самосяйний і тому Його присутність відчутна скрізь в усьому творінні, яке Він підтримує Своїм сяйвом.

4: Задля розваги цей Верховний Бог-Особа, найбільший з великих, використовує тонку матеріальну енерґію, яка містить у собі три якості матеріальної природи і яка належить Господу Вішну.

5: Матеріальна природа, поділена трьома ґунами на різні форми, породжує форми живих істот, і живі істоти, побачивши ці форми, впадають в оману під впливом ілюзорної енерґії в її аспекті, який покриває знання.

6: Під впливом забуття трансцендентна жива істота вважає за матеріальну енерґію за поле своєї діяльності і на підставі цих оманних уявлень вважає себе за виконавця всіх дій.

7: Матеріальна свідомість являє собою причину зумовленого життя, в якому матеріальна енерґія зв’язує живу істоту суворими умовами. Хоча духовна душа нічого не робить і залишається трансцендентною до всіх дій, вона потрапляє в рабство зумовленого життя.

8: Причина матеріального тіла та чуттів зумовленої душі, а також півбогів, які виконують роль панівних божеств її чуттів,    —    це матеріальна природа. Так це розуміють мудреці. А причина почуттів щастя і нещастя    —    це сама духовна душа, трансцендентна за природою.

9: Девахуті сказала: О Верховний Боже-Особо, опиши, будь ласка, якості Верховної Особи та Його енерґій, бо і Господь, і Його енерґії є причинами проявленого й проявленого творіння.

10: Верховний Бог-Особа сказав: Непроявлене вічне поєднання трьох ґун становить причину проявленого стану й називається прадгана. Коли воно переходить у проявлений стан буття, його називають пракріті.

11: Сукупність усіх елементів: п’ять грубих елементів, п’ять тонких елементів, чотири внутрішні чуття, п’ять пізнавальних чуттів і п’ять зовнішніх органів дії,    —    називають прадганою.

12: Існує п’ять грубих елементів, а саме земля, вода, вогонь, повітря і ефір. Також існує п’ять тонких елементів: запах, смак, колір, дотик і звук.

13: Пізнавальних чуттів і органів дії налічують десять: чуття слуху, чуття смаку, чуття дотику, чуття зору, чуття нюху, орган мови, органи для роботи, пересування, народження дітей і випорожнення.

14: Внутрішні, тонкі чуття виявляються в чотирьох аспектах: розум, інтелект, его і осквернена свідомість. Розрізнити їх можна тільки за їхніми різними функціями та якостями.

15: Ці всі елементи вважають за Брахман, наділений якостями. Чинник, який змішує між собою всі інші, називають часом і зараховують як двадцять п’ятий елемент.

16: Чинник час дає змогу введеній в ілюзію і зануреній в матеріальну природу зумовленій душі відчути могутність Верховного Бога-Особи, наганяючи страх смерті на зумовлену душу, покриту оманним его.

17: Люба мати, дочко Сваямбгуви Ману, чинник часу    —    це, як Я вже казав, Верховний Бог-Особа, що дає початок творенню, збуджуючи бездіяльну, непроявлену природу.

18: Дією Своїх енерґій Верховний Бог-Особа забезпечує взаємодію цих усіх елементів, перебуваючи всередині них як Наддуша і зовні як час.

19: Після того, як Верховний Бог-Особа запліднює матеріальну природу Своєю внутрішньою енерґією, матеріальна природа породжує загальну сукупність космічного інтелекту, що зветься Хіранмайа. Це відбувається після того, як матеріальну природу виводять з рівноваги долі зумовлених душ.

20: Проявивши це розмаїття, осяйна махат-таттва, що містить у собі всі всесвіти, що становить корінь усього проявленого космосу і що не знищується під час всесвітньої заглади, поглинула темряву, яка покрила її сяйво під час розпаду матеріального світу.

21: У махат-таттві проявляється ґуна добра    —    ясний і спокійний стан усвідомлення Бога-Особи, який загалом називають всудева, або свідомість.

22: Ці якості виникають всі разом після появи махат-таттви. Як вода в своєму природному стані, до стикання з землею, прозора, смачна і спокійна, так само чиста свідомість відзначається повною незворушністю, чистотою і зосередженістю.

23–24: З махат-таттви, що проявляється з енерґії Господа, постає матеріальне его. В цьому матеріальному его виділяються три форми діяльної енерґії: в добрі, пристрасті й невігластві. Саме з цих трьох різновидів матеріального его розвиваються розум, органи чуттєвого сприйняття та дії і грубі елементи.

25: Троїста аханкара, джерело грубих елементів, чуттів та розуму, тотожна з ними як їхня причина. Її називають Санкаршаною, що безпосередньо Сам тисячоголовий Господь Ананта.

26: Це оманне его проявляється в аспектах виконавця дії, її знаряддя і наслідку. Залежно від того, яка ґуна впливає на нього    —    добро, пристрасть чи невігластво, його можна також описати як вмиротворене, діяльне чи затуманене.

27: Оманне его в ґуні добра, трансформуючись, породжує розум, чиї думки і вагання породжують бажання.

28: Розум живої істоти відомий як Господь Аніруддга, верховний володар чуттів. Він має темно-синє тіло, що скидається на осінній лотос. Йоґи, які поступово долають свій шлях, з часом знаходять Його.

29: Оманне его в ґуні пристрасті, трансформуючись, породжує інтелект, о доброчесна жінко. Функції інтелекту полягають в тому, щоб визначати природу об’єктів, які потрапляють в поле зору істоти, і допомагати чуттям.

30: Сумнів, неправильне розуміння, правильне розуміння, пам’ять і сон, що виконують різні функції,    —    ось властивості інтелекту.

31: Егоїзм в ґуні пристрасті породжує два типи чуттів: чуття, які збирають інформацію, і чуття, призначені для дії. Діяльні чуття пов’язані з життєвою енерґією, а пізнавальні чуття    —    з інтелектом.

32: Приведений в дію статевою енерґією Верховного Бога-Особи, егоїзм в ґуні невігластва проявив тонкий елемент звуку, з якого постав ефір (небо) і чуття слуху.

33: Наділені істинним знанням і мудрістю люди визначають звук як те, що передає образ об’єкта, вказує на присутність прихованого від наших очей мовця і становить тонку форму ефіру.

34: Функції і властивості ефіру можна визначити як здатність давати простір для зовнішнього й внутрішнього буття всіх живих істот, становлячи поле діяльності для життєвого повітря, чуттів і розуму.

35: Під впливом часу ефір, що постав із звуку, трансформується далі і породжує тонкий елемент дотику, завдяки якому проявляється повітря і чуття дотику.

36: М’якість і твердість, а також холод і тепло являють собою властивості дотику, що є тонкою формою повітря.

37: Функції повітря    —    це рух, змішування, створення можливості наблизитися до об’єктів слуху та інших форм чуттєвого сприйняття, а також забезпечення нормальної діяльності всіх інших чуттів.

38: Завдяки взаємодії повітря і чуття дотику істота згідно зі своєю долею отримує ту чи іншу форму, або тіло. Еволюція форм породжує вогонь, і тоді око розрізняє кольори різних форм.

39: Люба мати, властивості вогню    —    це розмір, якість і індивідуальність. Форму вогню можна бачити завдяки його сяйву.

40: Властивості вогню    —    це світло, здатність готувати їжу й перетравлювати її, здатність усувати холод, випаровувати, а також викликати голод та спрагу і допомагати їсти й пити.

41: Із взаємодії вогню і зорового чуття під дією вищих сил розвивається тонкий елемент смаку. Зі смаку постає вода, а також проявляється язик, який здатний відчувати смак.

42: Хоча первісно смак один, стикаючись із іншими речовинами, він проявляється по-різному: як терпкий, солодкий, гіркий, гострий, кислий і солоний.

43: Властивості води    —    це здатність зволожувати, змішувати інші речовини, задовольняти, підтримувати життя, зм’якшувати, усувати жар, постійно поповнювати водойми і відсвіжувати, тамуючи спрагу.

44: Із взаємодії води з чуттям смаку під дією вищих сил розвивається тонкий елемент запаху. Внаслідок цього проявляються земля і чуття нюху, яке розрізняє породжені з землі запахи.

45: Відповідно до пропорцій речовин, які домішуються до запаху, єдиний запах проявляється в різних формах: як змішаний, відразливий, приємний, м’який, різкий, кислий і т. д.

46: Властивості землі проявляються в тому, що вона дає змогу створювати форми Верховного Брахмана, будувати оселі, ліпити горщики для води і таке інше. Іншими словами, земля являє собою основу, що підтримує всі інші елементи.

47: Чуття, об’єктом для якого служить звук, називають слухом, а чуття, об’єктом для якого служить дотик, називають чуттям дотику.

48: Чуття, об’єктом для якого служить форма, характерна властивість вогню, називають чуттям зору. Чуття, об’єктом для якого служить смак, характерна властивість води, називають чуттям смаку. А чуття, об’єктом для якого служить запах, характерна властивість землі, називають чуттям нюху.

49: Причина присутня також у своїх наслідках, тому якості попередніх елементів можна виявити в наступних. Через це тільки в землі присутні властивості всіх елементів.

50: Коли ці всі елементи існували ще в незмішаному стані, Верховний Бог-Особа, причина творення, разом із часом, діяльністю і якостями ґун матеріальної природи увійшов у всесвіт, заповнений сукупною матеріальною енерґією в семи формах.

51: З цих семи начал, який об’єднала і привела в рух пристуність Господа, постало позбавлене розуму яйце, з якого з’явилася славетна Космічна Істота.

52: Це всесвітнє яйце, чи всесвіт в образі яйця, називають проявом матеріальної енерґії. Його оболонки складаються з води, повітря, вогню, неба, его й махат-таттви, і кожна наступна оболонка вдесятеро грубша за попередню. Остання, зовнішня оболонка складається з прадгани. Всередині цього яйця проявляється всесвітня форма Господа Харі, якому чотирнадцять планетних систем служать за частини тіла.

53: Верховний Бог-Особа, вірат-пуруша, розмістившись у цьому золотому яйці, що лежало на воді, розділив його на численні частини.

54: Спочатку Він проявив рот, тоді з’явився орган мови, а з ним і бог вогню, божество цього органу. Потім з’явилися ніздрі, а в них чуття нюху, а також прана, життєве повітря.

55: За чуттям нюху з’явився бог вітру, панівне божество цього чуття. Потім у всесвітній формі проявилися очі, а в них    —    чуття зору. За цим чуттям з’явився також бог Сонця, його панівне божество. Далі у всесвітній формі проявилися вуха, а в них    —    чуття слуху, за яким з’явилися Діґ-девати, панівні божества сторін світу.

56: Тоді всесвітня форма Господа, вірат-пуруша проявила Свою шкіру, а після того проявилося волосся, вуса й борода. Потім проявилися всі трави й цілющі рослини, а тоді з’явилися також Його ґеніталії.

57: Після цього з’явилися сім’я (яке уособлює здатність продовжувати рід) і панівне божество води. Потім з’явився анус, здатність випорожнюватися і бог смерті, якій навіює страх на весь усесвіт.

58: Тоді проявилися дві руки всесвітньої форми Господа, а з ними    —    сила брати й відпускати різні речі, після чого з’явився Господь Індра. Потім проявилися ноги, а з ними здатність рухатися, після чого з’явився Господь Вішну.

59: Далі проявилися судини всесвітнього тіла, а потім червоні тільця, або кров. За ними з’явилися річки (божества вен), а тоді    —    живіт.

60: Далі виникли відчуття голоду і спраги, а за ними з’явилися океани. Тоді проявилося серце, а за серцем    —    розум.

61: Слідом за розумом з’явився Місяць. Далі з’явився інтелект, а за інтелектом    —    Господь Брахма. Тоді з’явилося оманне его, а за ним    —    Господь Шіва. Після Господа Шіви проявилася свідомість і її панівне божество.

62: З’явившись на світ, ці всі півбоги й панівні божества різних чуттів хотіли пробудити особи, що їх породила. Але їм це не вдалося, і вони знову один за одним увійшли в тіло вірат-пуруші, намагаючись пробудити Його.

63: Бог вогню увійшов в Його рот разом з органом мови, але вірат-пуруша не піднявся. Тоді бог вітру разом із чуттям нюху увійшов в Його ніздрі, але вірат-пуруша все одно відмовився піднятися.

64: Тоді бог Сонця увійшов в очі вірат-пуруші разом із чуттям зору, але вірат-пуруша все одно не піднявся. Так само панівні божества сторон світу разом з чуттям слуху увійшли в Його вуха, але Він все одно не піднявся.

65: Панівні божества шкіри, трав та пряних рослин, увійшли в шкіру вірат-пуруші разом із волоссям на тілі, але Космічна Істота відмовилася вставати й тоді. Бог води увійшов у дітородний орган вірат-пуруші разом із здатністю продовжувати рід, але Він і тоді не встав.

66: Бог смерті разом з органом випорожнення увійшов у анус вірат-пуруші, але це не пробудило Його до дії. Бог Індра разом із здатністю брати й відпускати увійшов у руки вірат-пуруші, але Він не встав і тоді.

67: Господь Вішну разом із здатністю пересуватися увійшов у стопи вірат-пуруші, але той не встав навіть тоді. Річки увійшли в Його кров’яні судини разом із кров’ю та її здатністю до циркуляції, але Космічна Істота все одно не поворухнулася.

68: Океан разом із голодом і спрагою увійшов у Його живіт, але Космічна Істота і тоді відмовилася встати. Бог Місяця разом із розумом увійшов у серце Космічної Істоти, але Він так і не піднявся.

69: Брахма також увійшов у Його серце разом із інтелектом, але й тоді Космічну Істоту не вдалося розбудити. Господь Рудра теж увійшов у Його серце разом із его, однак і це не зрушило Космічної Істоти.

70: Проте коли в Його серце увійшло панівне божество свідомості, внутрішній владика, разом із розсудливістю, Космічна Істота відразу ж піднялася з води.

71: Коли людина спить, жодне з його матеріальних володінь не не здатне його розбудити    —    ні життєва енерґія, ні чуття для збору знання, ні чуття для дії, ні розум, ні інтелект. Вона може прокинутися тільки за допомогою Наддуші.

72: Отже, озброївшись відданістю, відреченістю і духовним знанням, здобутим зосередженою практикою відданого служіння, треба споглядати Наддушу, як присутню в своєму тілі, але разом з тим окрему від нього.