10
нівтта-буддгй-авастгно
дӯрі-бгӯтнйа-дарана
упалабгйтмантмна
чакшушевркам тма-дк
нівтта — піднявшись над; буддгі-авастгна — рівні матеріальної свідомості; дӯрі-бгӯта — геть; анйа — інші; дарана — погляди на життя; упалабгйа — пізнавши; тман — очищеним інтелектом; тмнам — себе; чакшуш — очима; іва — як; аркам — сонце; тма-дк — що усвідомив себе.
Треба утвердитися у трансцендентному становищі, вищому за всі рівні матеріальної свідомості, і звільнитися від усіх інших концепцій буття. Досягнувши таким чином свободи від оманного его, треба побачити своє справжнє єство, як бачать сонце в небі.
ПОЯСНЕННЯ: На матеріальному рівні діяльність свідомості може прибирати трьох форм. Коли ми не спимо, свідомість діє по-одному, коли ми спимо й бачимо сни, вона діє по-другому, а коли ми перебуваємо в глибокому сні, вона діє ще по-інакшому. Щоб розвинути свідомість Крішни, треба стати трансцендентним до цих трьох станів свідомості. Треба очистити свою свідомість від усіх інших уявлень про життя, які не узгоджуються із свідомістю Крішни, Верховного Бога-Особи. Це й називається дӯрі-бгӯтнйа-дарана — коли людина розвиває досконалу свідомість Крішни, вона не бачить нічого іншого, крім Крішни. У «Чайтан’я-чарітамріті» сказано, що досконалий відданий може помічати багато рухомих і нерухомих об’єктів, але він в усьому бачить прояв енерґії Крішни. Думаючи про енерґію Крішни, він одразу ж згадує про Самого Крішну в Його особистісному образі. Тому, куди він не дивиться, він в усьому бачить тільки Крішну. У «Брахма-самхіті» (5.38) сказано, що, коли очі людинаи змащені любов’ю до Крішни (премджана-ччгуріта), вона завжди бачить Крішну, всередині і зовні. Це підтверджено і тут. Людині слід очиститися від усіх інших поглядів на життя, і тоді, звільнившись від оманного его і ілюзорних уявлень про себе, вона побачить себе як вічного слугу Господа. Чакшушевркам — як ми виразно бачимо сонце, так людина, яка повністю розвинула свідомість Крішни, бачить Крішну і Його енерґії. Людина, яка розвинула таке бачення, стає тма-дк, тобто досягає самоусвідомлення. Той, хто позбувається оманного его, тобто перестає ототожнювати себе з тілом, починає бачити все таким, як воно є. Тому його чуття також очищуються. Справжнє служіння Господу починається тоді, коли істота очистила свої чуття. Діяльність чуттів не треба зупиняти, треба лише позбутися оманного его, яке примушує істоту ототожнювати себе з тілом. Тоді чуття самі собою стануть чистими і людина зможе за допомогою таких чуттів справді виконувати віддане служіння.