11
мукта-ліґа сад-бгсам
асаті пратіпадйате
сато бандгум асач-чакшу
сарвнусйӯтам адвайам
мукта-ліґам — трансцендентного; сат-бгсам — що проявляється як відображення; асаті — в оманному его; пратіпадйате — пізнає; сата бандгум — опору матеріальної причини; асат-чакшу — око (те, що дає змогу побачити) ілюзорної енерґії; сарва-анусйӯтам — увійшов у все суще; адвайам — недвоїстий.
Звільнена душа пізнає Абсолютного Бога-Особу, трансцендентного й проявленого як відображення навіть в оманному его. Він становить опору матеріальної причини і входить у все суще. Він абсолютний і недвоїстий, око ілюзорної енерґії.
ПОЯСНЕННЯ: Чистий відданий бачить присутність Верховного Бога-Особи в усій проявленій матерії. Він присутній в матерії лише як відображення, але чистий відданий бачить, що єдине світло в темряві матеріальної ілюзії — це Верховний Господь, її основа. В «Бгаґавад-ґіті» також сказано, що основа всього матеріального прояву — це Господь Крішна. Як підтверджує «Брахма-самхіта», Крішна — це причина всіх причин. У «Брахма-самхіті» сказано, що Верховний Господь у Своїх частковий або довершених поширеннях присутній не лише в цьому всесвіті і в усіх інших, але і в кожному атомі, хоча Він один і другого немає. Слово адвайам, «недвоїстий», використане в цьому вірші, означає, що, хоча Верховний Бог-Особа проявляється в усьому сущому, навіть в атомах, Він неподільний. Як саме Він присутній в усьому сущому, пояснює наступний вірш.