11
прймаір дахед дошн
дграбгі ча кілбішн
пратйхреа сасарґн
дгйненніварн ґун
прймаі — практикою пранаями; дахет — людина викорінює; дошн — забруднення; дграбгі — зосередженням розуму; ча — і; кілбішн — гріхи; пратйхреа — стриманням чуттів; сасарґн — матеріальні прив’язаності; дгйнена — медитацією; аніварн ґун — ґуни матеріальної природи.
Практика пранаями дає змогу позбутися всіх вад, які забруднюють тіло, а зосередження розуму дозволяє звільнитися від гріхів. Стримуючи чуття, людина може розірвати зв’язок з матерією, а медитуючи на Верховного Бога-Особу, вона може звільнитися від трьох ґун, або різновидів матеріальної прив’язаності.
ПОЯСНЕННЯ: Згідно з аюрведичної медициною, фізіологічну діяльність тіло підтримують три елементи: капга, піттаа і ваю (слиз, жовч і повітря). Сучасна наука не визнає цих поглядів на будову тіла, але давня аюрведична медицина лікувала на основі цих понять. Аюрведична медицина знаходить причину хвороби в порушенні рівноваги цих трьох стихій, які в багатьох місцях «Бгаґаватам» згадано як те, що визначає стан організму. Цей вірш вчить, що практика дихальних вправ, пранаями, дозволяє позбутися скверни, яку породжують ці основні тілесні стихії, що зосередження розуму дозволяє звільнитися від гріха, стримання чуттів дає змогу звільнитися від пут матерії.
В кінцевому підсумку, щоб досягнути трансцендентного рівня, на якому вже немає впливу трьох ґун матеріальної природи, треба медитувати на Верховного Бога-Особу. У «Бгаґавад-ґіті» також сказано, що людина, яка присвячує себе безкорисливому відданому служінню, відразу ж стає трансцендентна до трьох ґун матеріальної природи і усвідомлює свою тотожність з Брахманом: са ґун саматітйаітн брахма-бгӯййа калпате. Кожен елемент йоґи має відповідник у бгакті-йозі, але бгакті-йоґу легше практикувати за цієї епохи. Вчення Господа Чайтан’ї не є новим винаходом. Бгакті-йоґа — це доступний для всіх метод, що починається зі слухання і оспівування. Кінцева мета бгакті-йоґи, як і всіх інших систем йоґи полягає в тому, щоб досягнути Бога-Особу, але бгакті-йоґа відрізняється від інших своєю практичністю і приступністю. Стримуючи чуття й зосереджуючи розум, треба очистити діяльність свого тіла, і це дає змогу цілковито зануритися в думки про Верховного Бога-Особу. Це називається самадгі.