18
дгйтмікнураван
нма-сакіртанч ча ме
рджавенрйа-саґена
нірахакрійай татг
дгйтміка — духовних тем; анурават — від слухання; нма-сакіртант — від оспівування святого імені; ча — і; ме — Мого; рджавена — прямотою в поведінці; рйа-саґена — спілкуванням із святими; нірахакрійай — без оманного его; татг — так.
Відданий повинен завжди старатися слухати бесіди на духовні теми і присвячувати свій час повторенню святого імені Господа. Його поведінка повинна бути пряма й проста, але, хоча він ні з ким не ворогує й до всіх ставиться дружньо, йому слід уникати товариства людей низького духовного рівня.
ПОЯСНЕННЯ: Для того щоб поглиблювати своє духовне розуміння, треба слухати від гідних довіри людей пояснення духовної науки. Щоб збагнути реальність духовного життя, треба суворо дотримуватись реґулівних засад і панувати над чуттями. Для того щоб досягти самовладання, потрібно уникати насильства, бути правдивим, не красти, утримуватися від статевого життя і обмежувати своє майно тим, що конче потрібно для підтримання життя. Не слід переїдати, не слід накопичувати зайвого, не слід теревенити зі світськими людьми і виконувати правила й приписи бездумно. Усіх приписів треба дотримуватися задля того, щоб духовно розвиватися.
У «Бгаґавад-ґіті» перелічено вісімнадцять якостей наділеної знанням людини, і серед них згадано простоту. Не слід чванитися й вимагати від інших зайвої шани, а також не слід чинити насильство. (амні-твам адамбгітвам ахіс). Треба бути дуже терплячим і простим, треба прийняти духовного вчителя і приборкувати чуття. Ці правила згадано і тут, і в «Бгаґавад-ґіті». Треба слухати з достовірних джерел про те, як проґресувати в духовному житті. Ці настанови треба отримати від ачар’ї і глибоко засвоїти їх.
Тут окремо зазначено: нма-сакіртанч ча — треба повторювати святі імена Господа, як оце Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе, або індивідуально, або в гурті інших відданих. Господь Чайтан’я особливо наголошував, що повторювати ці святі імена — це основа духовного розвитку. Крім того, в цьому вірші вжито слово рджавена, що означає «без дипломатії». Відданий не повинен будувати планів, заснованих на власних інтересах. Звичайно, іноді проповідни мусить розробити якийсь план, щоб під належним керівництвом виконувати місію Господа, але що стосується його власних інтересів, він завжди повинен уникати дипломатії і триматися осторонь людей, які не живуть духовним життям. Ще одне слово, яке тут вжито, — це рйа. Аріями називають людей, які не лише процвітають матеріально, але й плекають знання свідомості Крішни. Різниця між аріями й не-аріями, сурами й асурами, полягає в рівні їхнього духовного розвитку. Відданий не повинен спілкуватися з людьми низького духовного рівня. Господь Чайтан’я радив: асат-саґа-тйґа — треба уникати людей, прив’язаних до тимчасового. Асат — це той, хто занадто прив’язаний до матерії, не має відданості Господу і надмірно прив’язаний до жінок чи матеріальних насолод. Така людина — це, згідно з вайшнавською філософією, персона нон грата.
Відданий не повинен пишатися своїми здобутками. Ознаками відданого є скромність і смирення. Навіть досягнувши дуже високого духовного рівня, він залишатиметься скромним і смиренним, як вчили нас на своєму прикладі Кавіраджа Ґосвамі та всі інші вайшнави. Чайтан’я Махапрабгу вчив, що треба бути смиреннішим за травинку на дорозі й терплячішим за дерево. Не слід пишатися й чванитися. Дотримуючись цих приписів, людина неодмінно проґресуватиме в духовному житті.