23
двішата пара-кйе м
мніно бгінна-даріна
бгӯтешу баддга-ваірасйа
на мана нтім ччгаті
двішата — того, хто відчуває злість; пара-кйе — до тіла іншої істоти; мм — Мені; мніна — віддаючи шану; бгінна-даріна — схильного до відмежування; бгӯтешу — до живих істот; баддга-ваірасйа — того, хто виявляє ворожість; на — не; мана — розум; нтім — спокій; ччгаті — досягає.
Той, хто вшановує Мене, але, схильний відмежовуватися, ненавидить тіла інших істот, через свою ворожість до інших ніколи не досягає вмиротворення.
ПОЯСНЕННЯ: В цьому вірші особливо слід звернути увагу на два вислови: бгӯтешу баддга-ваірасйа («вороже налаштований до інших») і двішата пара-кйе («хто ненавидить тіла інших»). Той, хто відчуває злобу чи ворожість до інших, ніколи не може відчути ніякого щастя. Отже, відданий повинен мати досконале бачення. Він не повинен звертати увагу на тілесні відмінності і, навпаки, повинен в кожному бачити невід’ємну частку Верховного Господа, поряд з якою присутній Сам Господь в образі Свого довершеного поширення, Наддуші. Таке бачення чистого відданого. Відданий не звертає уваги на тіло, в якому з’являється та чи інша жива істота.
Цей вірш показує, що Господь завжди прагне звільнити зумовлені душі, ув’язнені в матеріальних тілах. Обов’язок відданих полягає в тому, щоб нести послання чи волю Господа зумовленим душами і давати їм знання свідомості Крішни. Таким чином вони можуть піднятися на рівень трансцендентного, духовного існування й увінчати успіхом своє життя. Звичайно, для живих істот, які нижчі за людей, це неможливо, але в людському суспільстві можна прилучити до свідомості Крішни всіх. Навіть живих істот, нижчих за людей, можна підняти до рівня свідомості Крішни за допомогою інших методів. Наприклад, Шівананда Сена, великий відданий Господа Чайтан’ї, врятував собаку, годуючи його прасадом. Навіть люди, занурені в невігластво, й тварини отримують можливість піднятися до рівня свідомості Крішни, якщо годувати їх прасадом, рештками їжі, піднесеної Господу. Той самий собака, якого годував Шівананда Сена, зустрів у Пурі Господа Чайтан’ю й отримав звільнення від матеріальної зумовленості.
Тут підкреслено, що відданий повинен бути чистим від будь-якого насильства (джівахімса). Господь Чайтан’я вчив, що відданий не повинен завдавати шкоди жодній живій істоті. Іноді нас запитують: овочі також живі, тому, коли віддані вживають їх у їжу, хіба це не насильство? Однак, насамперед, коли з рослини зривають якісь листки, гілки чи плоди, вона від цього не гине. А крім того, джівахімса означає, що кожна жива істота повинна пройти через життя в певному тілі, яке відповідає її кармі з минулих життів, і, хоча вона вічна, не слід перешкоджати її поступовому розвитку. Відданий повинен дотримуватися засад відданого служіння точно так, як вони викладені, розуміючи, що хоч би якою незначною була жива істота, в ній присутній Господь. Відданий повинен осягнути цю всюдисущість Господа.