27
атга м сарва-бгӯтешу
бгӯттмна ктлайам
архайед дна-мнбгй
маітрйбгіннена чакшуш
атга — тому; мм — Мене; сарва-бгӯтешу — в усіх живих істотах; бгӯта-тмнам — Душу всіх істот; кта-лайам — що перебуває; архайет — повинен задовольняти; дна-мнбгйм — дарами й повагою; маітрй — дружнім ставленням; абгіннена — рівним; чакшуш — баченням.
Отже, роздаючи дари, уважно й шанобливо ставлячись до інших живих істот, по-дружньому поводячись з іншми і вважаючи всіх рівними, людина повинна старатися задовольнити Мене, Господа, що перебуває в усіх створіннях як їхнє Єство.
ПОЯСНЕННЯ: На підставі того, що Наддуша перебуває в серці кожної живої істоти, не слід будувати помилкову теорію про те, що індивідуальна душа рівна Господу. Ідея про рівність Наддуші й індивідуальної душі — це хибна концепція імперсоналістів. У цих виразно сказано, що треба навчитися бачити зв’язок індивідуальної душі з Верховним Богом-Особою. Згідно з описаним тут методом, індивідуальній душі треба поклонятися даруючи пожертви або виявляючи дружнє ставлення, вільне від егоїзму. Імперсоналісти іноді вважають бідну індивідуальну душу за дарідра-нараяну, маючи на увазі, що Нараяна, Верховний Бог-Особа, став бідняком. Це суперечливий висновок. Верховний Бог-Особа довершений в усіх багатствах. Він може погодитися жити разом з бідною душею чи навіть із твариною, але Сам Він не стає через це бідняком.
У цьому вірші вжито два слова: мна і дна. Мна — це ставлення до старшого, а дна — це дари чи прояв співчуття до тих, хто перебуває на нижчому становищі. Не можна ставитися до Верховного Бога-Особи як до нижчого від себе й залежного від наших дарів. Милостиню й пожертви ми даємо тим, чиє матеріальне чи економічне становище нижче за наше. Багатій людині не дають милостиню. Відповідно до цього, тут ясно сказано, що до старших виявляють повагу (мна), а нижчим роздають милостиню. Залежно від результатів своєї корисливої діяльності живі істоти можуть стати багатими чи бідними, але Верховний Бог-Особа завжди незмінний; Він завжди довершений у шести багатствах. Ставитися до живої істоти як до рівної не означає ставитися до неї як до Верховного Бога-Особи. Щоб виявляти співчуття і приязність до інших живих істот, не потрібно підносити їх до рівня Верховного Бога-Особи, обдурюючи себе і їх. Разом з тим, було б помилкою думати, що Наддуша в серці тварини, як оце свиня, відмінна від Наддуші в серці вченого брахмани. Наддуша в серці всіх живих істот — це одни і той самий Верховний Бог-Особа. Він всемогутній і тому може жити скрізь, і скрізь Він створює навколо Себе атмосферу Вайкунтги. Це Його незбагненна сила. Тому, коли Нараяна живе в серці свині, Він не перетворюється на свиню-Нараяну. Він завжди Нараяна, і тіло свині не має на Нього ніякого впливу.