No edit permissions for Ukrainian

32

артга-джт саайа-ччгетт
тата рейн сва-карма-кт
мукта-саґас тато бгӯйн
адоґдг дгармам тмана

артга-джт  —  від того, хто знає смисл Вед; саайа  —  сумніви; чгетт  —  хто розрубує; тата  —  від того; рейн  —  ліпший; сва-карма  —  свої визначені обов’язки; кт  —  хто виконує; мукта-саґа  —  вільний від зв’язку з матерією; тата  —  від того; бгӯйн  —  ліпший; адоґдг  —  не виконуючи; дгармам  —  віддане служіння; тмана  —  задля себе самого.

Ліпшим за брахману, який пізнав смисл Вед, є той, хто вміє розвіювати всі сумніви, а ліпшим за нього є той, хто суворо дотримується брахманічних засад. Ліпшим за нього є той, хто звільнився від матеріальної скверни, а ліпшим за нього є відданий, який виконує віддане служіння, не сподіваючись нагороди.

ПОЯСНЕННЯ: Артга-джа брхмаа    —    це той, хто ретельно вивчив природу Абсолютної Істини і зрозумів, що Абсолютну Істину пізнають у трьох аспектах: як Брахман, Параматму і Бгаґавана. Якщо хтось не лише посідає це знання, але і вміє розсіювати всі сумніви, відповідаючи на запитання щодо Абсолютної Істини, його вважають ще вищим. Але хтось може бути вченим брахманою-вайшнавою, який вміє все чудово роз’яснювати і розсіювати всі сумніви, однак якщо він не дотримується вайшнавських засад, він перебуває на нижчому рівні. Треба не тільки вміти розсіювати всі сумніви, але й проявляти всі ознаки брахмани. Таку особу, яка знає смисл ведичних настанов, яка вміє застосувати в житті викладені у ведичних писаннях засади і яка вчить цього своїх учнів, називають ачар’єю. Істинний ачар’я виконує віддане служіння, не бажаючи досягнути вищого становища в світі.

Найвища досконалість брахманічного життя полягає в тому, щоб стати вайшнавою. Згідно з цим віршем, вайшнава, який знає науку про Абсолютну Істину, але не вміє проповідувати про це іншим, перебуває на нижчому рівні, вайшнава, який не лише розуміє засади науки про Бога, але вміє й проповідувати, перебуває на другому рівні, а вайшнава, який не лише вміє проповідувати, але все бачить в Абсолютній Істині, а Абсолютну Істину    —    в усьому, перебуває на найвищому рівні. Цей вірш вказує на те, що вайшнава    —    це вже само собою брахмана. Насправді найвищої брахманічної досконалості досягає той, хто стає вайшнавою.

« Previous Next »