8
абгісандгйа йо хіс
дамбга мтсарйам ева в
сарамбгі бгінна-дґ бгва
майі курйт са тмаса
абгісандгйа — маючи на меті; йа — той, хто; хісм — зло чи шкоду; дамбгам — гордість; мтсарйам — заздрість; ева — справді; в — чи; сарамбгі — гнівливий; бгінна — окреме; дк — чиє бачення; бгвам — віддане служіння; майі — Мені; курйт — може виконувати; са — він; тмаса — в ґуні невігластва.
Віддане служіння людини заздрісної, гордої, аґресивної і злої, яка схильна відмежовуватися від інших, вважають за служіння в ґуні невігластва.
ПОЯСНЕННЯ: У другій главі Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам» уже було сказано, що найвища і найславетніша релігія — це діяльність, яка веде до безкорисливого й немотивованого відданого служіння. Чисте віддане служіння повинно мати тільки один мотив — задовольнити Верховного Бога-Особу. Це, насправді, не мотив — це чистий стан живої істоти. Істота в зумовленому стані повинна виконувати віддане служіння, з повною покорою дотримуючись настанов істинного духовного вчителя. Духовний вчитель — це видимий прояв Верховного Господа, тому що він отримує настанови від Господа ланцюгом учнівської спадкоємності й передає їх учневі такими, як вони є. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що її настанови треба отримати в учнівській спадкоємності, бо інакше вони будуть спотворені. Діяти під керівництвом істинного духовного вчителя, прагнучи задовольнити Верховного Бога-Особу, означає виконувати чисте віддане служіння. Але якщо людина прагне задовольнити власні чуття, її віддане служіння належить до іншої категорії. Така людина іноді схильна чинити насильство над іншими, горда, заздрісна і зла, а її інтереси відмінні від інтересів Господа.
Той, хто звертається до відданого служіння Верховному Господу, але разом з тим пишається собою, заздрить іншим і проявляє мстивість, перебуває в ґуні гніву. Він вважає себе за найліпшого відданого. Віддане служіння, яке виконують таким чином, не є чистим і належить до найнижчого ґатунку (тмаса). Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура радить уникати вайшнави, що має лиху вдачу. Того, хто визнав Верховного Бога-Особу за найвищу мету життя, вважають за вайшнаву, але якщо його серце не чисте і сповнене якихось сторонніх мотивів, його не вважають за вайшнаву найвищого рівня, наділеного доброю вдачею. Такому вайшнаві можна віддавати шану, тому що він визнав Верховного Господа за найвищу мету життя, але водитися з тим, хто перебуває в ґуні невігластва, не варто.