9
ґхешу кӯа-дгармешу
дукга-тантрешв атандріта
курван дукга-пратікра
сукгаван манйате ґхі
ґхешу — в сімейному житті; кӯа-дгармешу — заснованому на практиці лицемірства і брехні; дукга-тантрешу — що збільшує сіті страждань; атандріта — уважний; курван — роблячи; дукга-пратікрам — запобігання злигодням; сукга-ват — як щастя; манйате — вважає; ґхі — сімейна людина.
Сповнена прив’язаностей домогосподар живе сімейним життям, сповненим лицемірства й дипломатії. Тільки примножуючи своїми діями нещастя і живучи як раб, яким помикають за допомогою чуттєвих втіх, своєю працею він силкується ослабити свої численні страждання, і якщо йому це вдається, він вважає себе щасливим.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» Бог-Особа Сам засвідчує, що матеріальний світ — це тимчасова обитель, сповнена страждань. Шкода й казати про те, щоб хтось в матеріальному світі знайшов щастя чи зробив щасливими свою сім’ю, громаду чи країну. Коли тут щось називають щастям, це теж виявляється ілюзією. У матеріальному світі щастям вважають успішне ослаблення страждань. Матеріальний світ влаштовано так, що той, хто не зумів стати хитрим дипломатом, завжди зазнає поразки у своєму житті. Що вже казати за людське суспільство, якщо навіть нижчі за людей тварини, птахи й бджоли не можуть без хитрощів задовольнити свої тілесні потреби в їді, сні й паруванні. Змагання триває як серед окремих людей, так і серед цілих націй, і через цю гонитву за успіхом все людське суспільство просякає лицемірством і дипломатією. Ми повинні завжди пам’ятати, що незважаючи на все наше дипломатичне вміння і кмітливість, які ми виявляємо в боротьбі за існування, з верховної волі це все обірветься в одну мить. Тому всі наші намагання стати щасливими в матеріальному світі — це просто омана, в яку нас вводить майа.