48
самйаґ-даранай буддгй
йоґа-ваірґйа-йуктай
мй-вірачіте локе
чарен нйасйа калеварам
самйак-даранай — наділений досконалим баченням; буддгй — використовуючи інтелект; йоґа — відданим служінням; ваірґйа — відреченістю; йуктай — зміцнений; мй-вірачіте — створеному майею; локе — в цьому світі; чарет — повинен рухатися; нйасйа — передоручивши; калеварам — тіло.
Дивлячись на все в істинному світлі, зміцнивши себе відданим служінням і не покладаючи ніяких надій на свою матеріальну тотожність, треба в своєму інтелекті віддати тіло цьому ілюзорному світу. Так можна бути вільним від турбот, навіть живучи в матеріальному світі.
ПОЯСНЕННЯ: Іноді в людини виникає хибна думка, що, якщо вона спілкуватиметься з особами, які присвятили себе відданому служінню, вона не зможе вирішувати своїх економічних проблем. Щоб розвіяти цей острах, Господь Капіла каже тут, що спілкуватися зі звільненими особами означає не фізично перебувати в їхньому товаристві, а зрозуміти за допомогою філософії та логіки проблеми життя. У цьому вірші сказано: самйаґ-даранай буддгй — треба все бачити в істинному світлі і за допомогою інтелекту та йоґічної практики відректися від світу. Цю відреченість можна розвинути методом, описаним у другій главі Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам».
Інтелект відданого завжди зв’язаний із Верховним Богом-Особою. Відданий дивиться на матеріальне існування без прив’язаності, чудово розуміючи, що матеріальний світ — це творіння ілюзорної енерґії. Усвідомлюючи себе як невід’ємну частку Верховної Душі, відданий виконує віддане служіння і залишається осторонь від матеріальних дій та їхніх наслідків. Таким чином він в кінці життя покидає матеріальне тіло, а з ним і матеріальну енерґію, і як чиста душа входить у царство Бога.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до тридцять першої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Господь Капіла описує блукання живих істот».